Законопроєкти, що не відповідають Конституції блокуватимуть одразу після реєстрації
Стаття 93 Регламенту Верховної Ради не передбачає обов’язкової перевірки законопроєктів на відповідність конституційних норм. Через це на практиці питання конституційності часто виникає вже на пізніших етапах — зокрема під час підготовки до другого читання. Саме тоді, коли Головне юридичне управління нерідко виявляє, що окремі норми законопроєкту суперечать Конституції. Це створює проблему, що замість того, щоб відсіяти або виправити такі недоліки одразу після реєстрації, парламент змушений витрачати додатковий час і ресурси на доопрацювання вже на пізніх стадіях.
Водночас Регламент передбачає, що якщо профільний комітет встановлює неконституційність законопроєкту, його можуть повернути ініціатору без розгляду в залі. Тобто відповідність Конституції є базовою умовою для подальшого розгляду, але фактично перевіряється не завжди на старті.
Наразі законопроєкти після реєстрації розподіляються між комітетами, але перевірка на відповідність Конституції не є обов’язковою складовою цього процесу.
Обов’язковими є:
- бюджетна експертиза;
- антикорупційна перевірка;
- оцінка відповідності євроінтеграційним зобов’язанням.
Відсутність обов’язкової перевірки на ранньому етапі знижує ефективність законодавчого процесу та ускладнює забезпечення узгодженості законодавства.
Тому у Верховній Раді пропонують змінити підхід до перевірки законопроєктів. На сайті парламенту зареєстровано законопроєкт №15135, який змінює підхід до попереднього розгляду законодавчих ініціатив: перевірка на відповідність Конституції може стати обов’язковою ще на старті процедури. Йдеться про зміни до статті 93 Регламенту Верховної Ради України.
Законопроєкт передбачає дві ключові новації:
- обов’язкове направлення кожного законопроєкту до комітету з питань конституційного права не пізніше ніж за 5 днів після реєстрації;
- чіткий строк для висновку — 21 день з моменту отримання документа, після чого цей висновок додається до матеріалів головного комітету.
Таким чином, оцінка конституційності має відбуватися ще до включення законопроєкту до порядку денного.
Автори законопроєкту наголошують, що конституційність є базовим критерієм допустимості законопроєкту. Якщо документ суперечить Основному Закону, його розгляд на пізніших етапах лише створює додаткове навантаження на парламент і знижує ефективність законодавчого процесу.
Очікується, що новий підхід дозволить:
- підвищити якість законопроєктів;
- забезпечити послідовніше дотримання конституційних норм;
- зменшити навантаження на комітети та апарат Верховної Ради.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
