Рейтинг ризику та аудит замість штрафів: Верховна Рада встановила нові правила перевірок бізнесу

8 квітня, після тривалих дискусій навколо реформи системи держконтролю та аналізу пропозицій, Верховна Рада проголосувала за прийняття Закону «Про основні засади державного нагляду» реєстровий № 14030, що наразі готується на підпис Президенту. Документ передбачає докорінну зміну підходів до перевірок бізнесу, впроваджуючи сучасну ризик-орієнтовану модель державного нагляду.

Розглянемо, які саме зміни чекають на українських підприємців, як працюватиме система оцінки ризиків і чому саме цей варіант реформи отримав підтримку народних депутатів.

Поточна модель державного нагляду в Україні базувалась на каральному підході, що створювало значні проблеми для підприємців. Щорічно проводиться понад 500 тис. перевірок, а сума накладених штрафів сягає €2 млрд. Масові зупинки бізнесу без належного обґрунтування, зокрема за ст. 164 КУпАП, лише поглиблюють адміністративний тиск. Це вже призвело до зниження прямих іноземних інвестицій (FDI) на 20% у 2025 році.

Аудит проти перевірки

Запроваджується інститут незалежного аудиту. Суб’єкт господарювання може за власною ініціативою залучити орган контролю або приватного аудитора для виявлення, попередження та усунення недоліків у діяльності такого підприємця та уникнення порушень вимог законодавства, без застосування санкцій або інших заходів реагування. Тобто, якщо аудит проведено до початку планової перевірки і порушення виправлені — санкції не застосовуються.

Рейтинг підприємців

Єдина інтегрована інформаційно-комунікаційна система має формувати рейтинг за балами ризику. Рейтинг— перелік суб’єктів господарювання, які підлягають державному нагляду у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб’єкту господарювання залежно від ризику настання негативних наслідків від провадження ним господарської діяльності. Критерії, що враховуються при формуванні рейтингу мають бути затверджені Кабінетом Міністрів.

Методика оцінки ризиків передбачає врахування ймовірності настання  небезпечних подій та негативних наслідків від діяльності підприємства, масштабу, виду та сфери діяльності, наявності порушень законодавства в минулому (крім новостворених підприємств) та механізму нарахування балів кожному суб’єкту господарювання залежно від ступеня ризику.

Усі суб’єкти господарювання отримуватимуть бали за різними критеріями, а потім відноситимуться до одного з трьох рівнів ризику: високий, середній або незначний.

За потреби закони у відповідних сферах можуть передбачати більшу кількість ступенів ризику, що дозволить ще точніше планувати перевірки та зменшити адміністративний тиск на бізнес.Це дозволить визначати періодичність планових перевірок більш прозоро та прогнозовано, зменшуючи адміністративний тиск на бізнес.

Періодичність планових перевірок залежно від ступеня ризику суб’єкта господарювання

Якщо підприємство має більше одного об’єкта нерухомості (приміщення, будівлі, земельні ділянки), бали за критеріями ризику можуть нараховуватися окремо для кожного об’єкта. У такому разі ступінь ризику суб’єкта господарювання визначається як найвищий із ступенів ризику його об’єктів.

Критерії оцінки ризику та періодичність перевірок публікуватимуться на офіційних вебсайтах органів нагляду та в інтегрованій інформаційній системі державного контролю.

За умови відсутності порушень протягом останніх двох років і наявності позитивного аудиторського висновку, підприємства можуть отримати збільшений інтервал між перевірками — до 1,5 разу довший за базовий.

Запропоновані межі періодичності перевірок:

• Високий ступінь ризику — не частіше одного разу на рік;
• Середній ступінь ризику — не частіше одного разу на три роки;
• Незначний ступінь ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

Рятівний договір страхування

Укладення договору страхування за шкоду довкіллю чи третім особам дозволить збільшити періодичність планових перевірок (для середнього та незначного ступенів ризику). Тобто, для суб’єктів господарювання середнього ступеня ризику, які уклали договір страхування відповідальності на термін не менше одного року перевірки будуть проводитися рідше. Мова йде про страхування від шкоди, яка може бути завдана через порушення вимог законодавства. Нововведення спрямоване на зменшення адміністративного тиску на бізнес та стимулювання страхового захисту підприємців.

Органи держнагляду звітуватимуть про перевірки до 1 лютого кожного року

Органи державного нагляду зобов’язані щороку до 1 лютого оприлюднювати звіти про виконання річних планів перевірок за попередній рік.

Такі звіти формуватимуться та публікуватимуться в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю), а також на офіційних вебсайтах відповідних органів.

У документах також має зазначатися інформація про планові перевірки, які не були проведені, із обов’язковим поясненням причин їх нездійснення.

Очікується, що така практика підвищить прозорість діяльності органів контролю та дозволить бізнесу і громадськості відстежувати виконання планів державного нагляду.

Право на консультацію

Органи контролю тепер зобов’язані надавати безоплатні індивідуальні консультації. Підприємство під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах з органами державного нагляду, а також під час судового розгляду також може посилатися на наданий ним запит до відповідного органу державної влади щодо надання загальної або індивідуальної консультації неотримання відповідної консультації, який було направлено не пізніше трьох місяців до дня початку перевірки, як на підставу для незастосування до нього санкцій або інших заходів реагування, незалежно від виду порушення вимог законодавства.

Діяльність бізнесу зможуть тимчасово зупиняти лише через суд

Органи державного нагляду зможуть ініціювати тимчасове повне або часткове зупинення діяльності підприємства лише через суд, якщо під час перевірки виявлено порушення, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей або навколишньому природному середовищу.

Йдеться про можливість призупинення виробництва чи реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, а також експлуатації будівель, споруд, територій, машин та механізмів. Таке рішення має застосовуватися лише в межах, необхідних для усунення небезпеки.

Після усунення порушень підприємство може відновити роботу вже наступного дня після того, як орган нагляду отримає повідомлення про їх усунення або підтвердить це під час перевірки. Така перевірка повинна бути проведена не пізніше трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення від бізнесу.

Якщо орган державного нагляду не прийме рішення про відновлення діяльності у встановлений строк, підприємство має право оскаржити бездіяльність посадових осіб або звернутися до суду.

Водночас закон прямо забороняє зупиняти діяльність суб’єктів господарювання, якщо виявлені порушення не створюють загрози життю, здоров’ю людей або довкіллю. Також окремо визначено, що питання зупинення чи анулювання ліцензій регулюються спеціальним законодавством про ліцензування.

Недопуск до перевірки: від перешкод до законного права

Законопроєкт чітко розмежовує законне право не допускати посадових осіб до перевірки та незаконне створення перешкод.

Коли суб’єкт господарювання має право не допускати інспектора:

• Якщо посадова особа не пред’явила службове посвідчення та посвідчення (направлення) на здійснення конкретного заходу.
• Якщо суб’єкту не надали копію посвідчення (направлення) або копію погодження центрального органу виконавчої влади для позапланових заходів, де це обов'язково.
• Якщо заходи проводяться з порушенням строків, визначених законом.
• Якщо орган здійснює перевірку за тим самим фактом, який уже був предметом перевірки (крім контролю виконання приписів).
• У разі неодержання повідомлення про плановий захід у встановленому порядку.
• Якщо суб’єкт не включений до річного плану перевірок (для планових заходів).

Що вважається незаконним створенням перешкод:

• Незаконна відмова у допуску або вимога припинити перевірку без законних підстав.
• Відсутність керівника або уповноваженої особи протягом чотирьох годин з моменту прибуття інспекторів за адресою місцезнаходження суб’єкта.
• Невиконання законних вимог посадових осіб під час перевірки.

Скорочене адміністративне провадження

Для вирішення проблеми недопуску закон впроваджує процедуру скороченого провадження в адміністративних судах.

Орган нагляду має право звернутися до суду з позовом про зобов'язання допустити посадових осіб до перевірки. Позовна заява подається протягом 5 робочих днів з моменту виникнення підстав. Суд вирішує справу протягом 3 робочих днів з дня відкриття провадження, а рішення суду підлягає негайному виконанню, а подання апеляції не зупиняє його виконання.

Судове оскарження рішень та дій органів контролю

Суб’єкт господарювання також отримує право на захист своїх прав у суді. Будь-які розпорядчі документи (приписи, розпорядження про санкції) можуть бути оскаржені безпосередньо до суду.

У разі розбіжностей між експертизою органу контролю та альтернативною експертизою суб’єкта (проведеною на контрольному зразку), спір вирішується виключно у судовому порядку.

Шкода, завдана бізнесу незаконними рішеннями чи діями посадових осіб, відшкодовується за рахунок бюджету незалежно від вини особи. Розмір шкоди визначається судом.

Якщо суд систематично, а саме протягом 2 років, визнає рішення інспектора протиправними, це є підставою для застосування до нього дисциплінарних стягнень.

Прийняття закону — це лише фундамент великої трансформації державного нагляду. Хоча закон декларує перехід від каральної до сервісної моделі, реальні зміни в житті кожного окремого підприємця ми побачимо не одразу. Ефективність реформи наразі залежить від розробки підзаконних актів, процесу запуску цифрової інфраструктури та перехідного періоду для бізнесу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.