Парламент готує нові свята для українців: які памʼятні дати хочуть офіційно закріпити

10:40, 13 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
У Раді з’явилися ініціативи нових державних дат.
Парламент готує нові свята для українців: які памʼятні дати хочуть офіційно закріпити
Фото: onecalendar.nl
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У Верховній Раді зареєстровано проєкти постанов, якими пропонується закріпити низку пам’ятних і символічних дат у державному календарі. Йдеться про проєкти постанов №15154, 15155, 15156 та 15157 від 9 квітня 2026 року.

Ініціатива охоплює як події сучасної російсько-української війни, так і культурно-історичні трагедії, пропонуючи сформувати більш структурований перелік державних днів пам’яті та вшанування.

Зокрема, пропонується офіційно закріпити 20 січня як День українського кіборга — на честь оборони Донецького аеропорту, яка тривала 242 дні та стала одним із найсильніших символів стійкості українських військових.

Водночас важливо зазначити, що в Україні ця дата вже фактично відзначається як День пам’яті кіборгів.

Також пропонується встановити 13 квітня Днем морської звитяги України — на честь удару по флагману Чорноморського флоту рф ракетному крейсеру «Москва» у 2022 році. У поясненнях подія розглядається як переломний момент у боротьбі за контроль над Чорним морем і символ технологічної переваги українських сил.

Окрему частину ініціативи присвячено історичній пам’яті. Пропонується встановити 3 листопада Днем пам’яті «Розстріляного відродження» — покоління українських митців і інтелектуалів 1920–1930-х років, знищених радянським режимом, зокрема під час масових розстрілів у Сандармосі.

Ще одна пропозиція — встановити 28 травня Днем української правової традиції.

Обґрунтовується тим, що в умовах гібридної агресії російської федерації, яка намагається привласнити українську історико-правову спадщину, встановлення цього дня є актом відновлення історичної справедливості. Це дозволить чітко артикулювати суб’єктність України як держави з глибоким корінням правової культури.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший