У новому Цивільному Кодексі дозволять використовувати контент ШІ без згоди автора: що зміниться
В Україні триває процес рекодифікації Цивільного кодексу — масштабної реформи, що передбачає фактичне оновлення «приватної конституції». Водночас розробка нової редакції супроводжується жвавою фаховою та законотворчою дискусією. Юридичній спільноті вже представили кілька комплексних проєктів: № 14394 (зареєстрований у січні 2026 року), альтернативні 14394-1 і 14394-2, а також доопрацьований проєкт № 15150 від 9 квітня.
Однією з перших помітних змін стала назва кодексу. У проєкті № 14394 пропонувалося використовувати формулювання «Цивільний кодекс України (Кодекс права приватного)», що підкреслювало ідею чіткого розмежування приватного і публічного права. Натомість у новому доопрацьованому проєкті від цієї подвійної назви відмовилися, повернувшись до традиційного варіанту — «Цивільний кодекс України».
Новий проєкт 15150 значно краще пропрацював питання безпеки в цифрову епоху. У проєкті з'явилося визначення компрометації засобу електронної ідентифікації та особистого ключа. Це критично важливо для захисту від шахрайства з ЕЦП.
Поняття об'єктів цивільних прав у 15150 ширше охоплює нематеріальні та віртуальні об'єкти, ніж це було у 14394. Впроваджується поняття «Цифрова річ» як віртуальні активи, цифровий контент та облікові записи.
Також встановлюється право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані системами штучного інтелекту. При цьому проєкт № 15150 дозволяє вільне використання таких об’єктів для тренування систем ШІ за певних умов. Передбачається, що відтворення та вилучення інформації з неоригінальних баз даних або об’єктів, створених штучним інтелектом, до яких користувач отримав законний доступ, може здійснюватися без дозволу суб’єкта права особливого роду, безоплатно та без обов’язкового зазначення автора чи джерела. Такі дії допускаються з метою збору інформації та подальшого аналізу даних, зокрема для тренування систем штучного інтелекту.
Водночас законопроєкт встановлює диференційований підхід до суб’єктів такого використання. Наукові установи, архіви, організації зі збереження аудіо- та відеофондів, а також заклади освіти можуть здійснювати таке використання за умови відсутності прямої чи опосередкованої комерційної мети.
Для інших суб’єктів використання також допускається, однак лише за умови, що правовласник прямо не заборонив відповідне використання. Така заборона може бути встановлена, зокрема, через умови користування цифровим контентом, метадані або інші технічні способи повідомлення про обмеження.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
