Проблему анонімності ТЦК визнають, але карати за це не планують — що не врахував новий законопроєкт
Як писала «Судово-юридична газета» військовослужбовців, які проходять службу в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, можуть зобовʼязати розміщувати на форменому одязі спеціальний нагрудний жетон з індивідуальним номером.
Сьогодні, процес мобілізації в Україні все частіше супроводжується напруженістю та конфліктами, які безпосередньо впливають на рівень суспільної довіри до державних інституцій. Однією з головних проблем є відсутність швидкого та зрозумілого механізму перевірки осіб у військовій формі, що здійснюють оповіщення. Відсутність єдиної системи швидкої перевірки документів, фактично позбавляє громадян інструменту перевірки повноважень представників ТЦК та СП, що не лише провокує сутички, а й відкриває нові можливості для вчинення кримінальних злочинів.
Депутати наголошують на збільшенні випадків вчинення протиправних дій особами, які, видають себе за військовослужбовців для нападів та вимагання грошей у чоловіків призовного віку. На тлі подібних конфліктів виникла термінова потреба впровадження електронних інструментів верифікації, які б дозволили миттєво відрізнити справжнього представника держави від зловмисника.
Тож у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15176 народного депутата Сергія Демченка, що пропонує зміни у взаємодії ТЦК та СП із громадянами, зокрема запровадження обов’язкових індивідуальних номерних жетонів.
Законопроєкт передбачає внесення змін до статті 7 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має на меті унеможливити зловживання та підвищити рівень підзвітності кожного військовослужбовця ТЦК.
Запропоновані зміни
Однією з ключових ініціатив є запровадження обов’язкових нагрудних жетонів для військовослужбовців ТЦК та СП. Згідно з документом, на форменому одязі працівників мають розміщувати спеціальні жетони з індивідуальним номером, що дозволить швидко ідентифікувати особу під час виконання службових обов’язків.
Законопроєкт також передбачає чіткі заборони. Зокрема, військовослужбовцям буде заборонено знімати або приховувати нагрудний жетон, перешкоджати прочитанню інформації на ньому, а також заважати громадянам фіксувати номер жетона за допомогою фото- чи відеозйомки. У разі порушення цих вимог передбачена юридична відповідальність.
Окремо документ вводить новий регламент спілкування представників ТЦК із громадянами. Під час звернення військовослужбовець буде зобов’язаний назвати своє прізвище та посаду, а на вимогу людини — пред’явити службове посвідчення.
При цьому громадянину мають надати можливість ознайомитися з інформацією у посвідченні, однак документ залишатиметься в руках військовослужбовця.
Очікується, що такі зміни допоможуть підвищити прозорість роботи ТЦК, зменшити кількість конфліктних ситуацій та запобігти зловживанням під час проведення мобілізаційних заходів.
Питання до відповідальності посадових осіб ТЦК та СП
Дійсно, на сьогодні існують вагомі причини для внесення відповідних змін до законодавства про військову службу, проте, законопроєкт містить аспекти, що потребують уваги.
Так, наразі в проєкті відсутня конкретика щодо відповідальності представників ТЦК та СП, а саме формулювання «тягне за собою відповідальність, визначену законом» є загальним та розмитим. Для ефективної роботи норми необхідно чітко визначити, чи це буде дисциплінарна відповідальність за Статутом, чи адміністративна.
Крім того, реалізація потребує виготовлення значної кількості жетонів та внесення змін до Правил носіння форми протягом 30 днів. Хоча зазначається, що це можливо в межах поточних видатків, оперативність впровадження залишається під питанням.
Судова практика
Судова практика також чітко демонструє проблему відсутності прозорої ідентифікації представників ТЦК.
Так, Південний міський суд Одеської області рішенням від 29 липня 2025 року у справі № 519/821/25 скасував штраф у 17 000 грн, оскільки постанова ТЦК не містила жодних конкретних відомостей про повістку, дату та мету виклику. Суд зазначив, що таке формулювання унеможливлює реалізацію права на захист і порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини.
Білоцерківський міськрайонний суд також ухвалив рішення у справі № 320/4051/25, яке демонструє підхід до оцінки законності дій ТЦК. Суд встановив, що вручення повістки без попередньої ідентифікації уповноваженої особи та роз’яснення прав громадянину є грубим порушенням процедури.
Особа, яка вручає повістку, повинна не просто бути у формі, а належним чином підтвердити свої повноваження. Тобто, вручення не може бути механічним — воно має супроводжуватися роз’ясненням прав особи.
08 липня 2025 року Харківський районний суд Харківської області у справі № 589/2254/25 повністю задовольнив позов військовозобов’язаного та скасував постанову ТЦК про накладення штрафу в розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (неявка за повісткою). Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю складу правопорушення.
По перше, повістка не була належно вручена, а була надіслана рекомендованим листом, але повернулася з позначкою «одержувач відсутній за вказаною адресою». Суд визнав, що така процедура не є належним оповіщенням. Крім того, суд визнав, що повноваження підписанта та відповідність печатки — це самостійна і важлива підстава для визнання постанови протиправною. Підписант не надав доказів своїх повноважень — ні витягу з наказу про призначення, ні довіреності, ні документів, що підтверджують право використовувати печатку.
Законопроєкт № 15176 є важливою відповіддю на кризу довіри та ріст злочинності під виглядом військових, що підтверджується і судовою практикою. Проте саме лише запровадження номерних жетонів — лише перший крок, оскільки без працюючого механізму персональної відповідальності жетон залишається лише елементом форми.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
