У справі Гринкевича захист порушив питання підсудності: міжнародні спостерігачі попереджають про порушення принципу правової визначеності

12:00, 21 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
У справі Гринкевича захист знову порушив питання підсудності, що стало предметом моніторингу IAC ISHR щодо гарантій справедливого суду.
У справі Гринкевича захист порушив питання підсудності: міжнародні спостерігачі попереджають про порушення принципу правової визначеності
Фото: suspilne.media
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Моніторингова місія IAC ISHR у межах проєкту моніторингу дотримання права на справедливий суд у країнах Європи здійснює спостереження за судовими засіданнями у кримінальному провадженні щодо Ігоря Гринкевича.

Предметом останнього моніторингу стало судове засідання, що відбулося 27 березня 2026 року в Голосіївському районному суді міста Києва у справі за обвинуваченням Гринкевича І.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).

У межах судового засідання розглядалося клопотання сторони захисту про передачу кримінального провадження для визначення підсудності, зокрема щодо можливого розгляду справи Вищим антикорупційним судом.

Сторона захисту порушила питання щодо визначення підсудності. Зазначивши, що справа не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва та має розглядатися Вищим антикорупційним судом.

Аргументація сторони захисту ґрунтувалася на тому, що інкриміноване діяння має корупційний характер, а розмір неправомірної вигоди, за їх твердженням, відповідає критеріям підсудності ВАКС. Також наголошувалося, що порушення правил підсудності може призвести до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та вплинути на законність розгляду.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання. Прокурор заперечила, зазначивши, що позиція сторони обвинувачення з цього питання вже неодноразово викладалася та залишається незмінною.

Суд завершив засідання та перейшов до вирішення клопотання у нарадчій кімнаті з оголошенням рішення у наступному судовому засіданні.

Зокрема, визначення підсудності є ключовим елементом права на справедливий суд та безпосередньо пов’язане з принципом правової визначеності.

У цьому провадженні звертається увага на те, що питання підсудності вже неодноразово порушувалося сторонами, що свідчить про наявність тривалого процесуального спору щодо юрисдикції суду. У таких умовах вирішального значення набуває не лише формальне вирішення питання, а й якість його мотивування.

Моніторинг експертів IAC ISHR підкреслює, що відсутність розгорнутої процесуальної оцінки аргументів сторін у момент їх заявлення може впливати на сприйняття правової визначеності, навіть якщо остаточне рішення ухвалюється пізніше.

Підхід ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини послідовно виходить із того, що гарантія «tribunal established by law» охоплює не лише формальне створення суду, а й дотримання правил його компетенції та функціонування (Guðmundur Andri Ástráðsson v. Iceland, X and Others v. Slovenia).

ЄСПЛ також наголошує, що ця гарантія є елементом принципу верховенства права та тісно пов’язана з незалежністю і неупередженістю суду як основою довіри до судової системи (M.L. v. Poland, Xhoxhaj v. Albania).

На думку експертів IAC ISHR, послідовне та належно вмотивоване вирішення питань підсудності є необхідною умовою забезпечення передбачуваності судового процесу. У випадках повторного порушення таких питань ключового значення набуває аргументація суду та її чіткість для сторін. За умови підтвердження викладених обставин, ситуація може мати значення для оцінки відповідності провадження стандартам статті 6 Конвенції.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Державне бюро розслідувань оголосило про підозру львівському бізнесмену Ігорю Грінкевичу, одному з найбільших постачальників Міністерства оборони, а також учасникам злочинної організації, яких підозрюють у завданні державному бюджету збитків майже на мільярд гривень. За даними ДБР, їх викрили на схемах із закупівлею одягу та білизни для ЗСУ.

Також зазначається, що прокуратура у своїх клопотаннях просила застосувати до фігурантів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 500 млн грн для кожного.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший