Штраф за шахрайство не може бути меншим за завдану шкоду: позиція апеляційного суду у справі про псевдозбори на ЗСУ
Практика притягнення до відповідальності за шахрайство, пов’язане зі зборами коштів у соціальних мережах, набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану.
У справі № 401/1936/25 від 8 квітня 2026 року апеляційний суд розглянув питання правильності призначення штрафу у випадку, коли злочин вчинено під прикриттям допомоги військовим, а санкція статті передбачає значний розмір штрафу.
Обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що обвинувачений, будучи військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину та не мав наміру повертатися до служби, організував шахрайську схему через соціальну мережу «Instagram».
Використовуючи обліковий запис в Instagram, він системно вступав у переписку з різними потерпілими та повідомляв неправдиві відомості про необхідність збору коштів нібито для ремонту автомобілів військової частини. Обвинувачений створював у потерпілих переконання, що вони допомагають Збройним Силам України, після чого надавав реквізити власних банківських карток для перерахування коштів.
Потерпілі, не усвідомлюючи злочинного наміру, добровільно перераховували грошові кошти, у тому числі повторно після подальших звернень обвинуваченого. У ряді випадків він продовжував листування, переконуючи у необхідності додаткових платежів під тим самим приводом.
Отримані кошти обвинувачений не спрямовував на заявлені цілі, а використовував на власний розсуд шляхом зняття готівки та розрахунків у магазинах. Загальна сума майнової шкоди за епізодами, кваліфікованими за ч. 2 ст. 190 КК України, становила 62440 грн.
Суд першої інстанції визнав обвинуваченого винним у вчиненні шахрайства та призначив покарання у виді штрафу: 34 000 грн за ч. 1 ст. 190 КК України і 51 000 грн за ч. 2 ст. 190 КК України, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 51 000 грн.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнав щире каяття та відшкодування спричиненої шкоди.
Прокурор, не оспорюючи фактичних обставин і кваліфікації, просив скасувати вирок через неправильне застосування закону та призначити більш суворе покарання— 71 400 грн за сукупністю злочинів.
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинено повторно.
Апеляційний суд вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок його вчинення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті.
Суд підкреслив, що санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому розмір штрафу як основне покарання за вчинення цього кримінального правопорушення не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої цим кримінальним правопорушенням.
Оцінюючи вирок суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що потерпілим заподіяно майнову шкоду на загальну суму 6 2440 грн, тоді як призначений штраф за ч. 2 ст. 190 КК України становив 51 000 грн, тобто був меншим за розмір завданої шкоди.
У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме положення ч. 2 ст. 53 КК України, що є підставою для зміни судового рішення.
Апеляційний суд також підкреслив, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації, бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене, суд скасував вирок у частині призначення покарання та ухвалив новий вирок із призначенням більш суворого штрафу.
Сформульована апеляційним судом правова позиція підтверджує імперативний характер вимоги ч. 2 ст. 53 КК України: якщо санкція передбачає штраф понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, його розмір не може бути меншим за суму завданої шкоди.
Цей підхід має визначальне значення для практики у справах про шахрайство, зокрема пов’язаних із псевдозборами коштів на потреби ЗСУ, оскільки унеможливлює призначення неспівмірно м’яких штрафів.
Нагадуємо, що «Судово-юридична газета» розглядала ТОП-5 кейсів Верховного Суду, де Stories та пости стали вирішальними аргументами у суді.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
