Європарламент виніс на прискорене голосування Конвенцію про Міжнародну комісію з розгляду претензій для України
Схвалення Комітетом міністрів Ради Європи проєкту Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв переводить процес відшкодування збитків із фази збору даних у фазу юридичного присудження виплат та визначення конкретних сум репарацій. Ця інституція стане основою для комплексного компенсаційного механізму, покликаного забезпечити правову та економічну відповідальність Російської Федерації за агресію проти України. Проте запуск комісії потребує не лише політичної волі, а й подолання складних фінансових та процедурних бар’єрів, включаючи поріг ратифікацій та створення компенсаційного фонду.
Європейський парламент вирішив розглянути за прискореною процедурою Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України. Відповідне процедурне рішення депутати підтримали під час пленарного засідання у Страсбурзі у вівторок. Очікується, що остаточне голосування щодо підтримки Конвенції відбудеться у четвер, 30 квітня.
Згідно з Рейк'явікською декларацією 2023 року, міжнародний компенсаційний механізм для відшкодування шкоди, завданої агресією РФ проти України, має складатися з трьох ключових елементів: Реєстру збитків, Комісії з розгляду заяв та Компенсаційного фонду.
Першим елементом цієї системи став Реєстр збитків для України, який розпочав роботу на початку 2024 року. Його основне завдання — фіксація та накопичення інформації про шкоду, завдану внаслідок війни. Фактично Реєстр виконує функцію централізованої бази даних та архіву доказів, які в подальшому можуть бути використані для компенсаційних процедур. За оцінками, у системі вже зареєстровано від приблизно 65 тисяч до 86 тисяч заяв. Вони стосуються, зокрема, пошкодження або знищення майна, фактів сексуального насильства, катувань та інших порушень, спричинених війною.
Наступним елементом механізму має стати Комісія з розгляду заяв. На відміну від Реєстру, вона розглядатиме подані заяви, оцінюватиме докази та ухвалюватиме рішення щодо розміру компенсації для заявників. У подальшому ці рішення повинні фінансуватися за рахунок спеціального міжнародного Компенсаційного фонду, створення якого також передбачене механізмом.
Правовий статус та мандат Комісії
Міжнародна комісія з розгляду заяв створюється як незалежний орган у межах інституційної структури Ради Європи. Її головною функцією є розгляд, оцінка та винесення рішень щодо претензій, зареєстрованих у Реєстрі збитків, а також визначення розміру компенсації в кожному конкретному випадку,.
Заяви розглядаються щодо подій, які мали місце не раніше 24 лютого 2022 року. Проте Конвенція містить положення, що це не звільняє РФ від відповідальності за дії з 20 лютого 2014 року, і в майбутньому сфера дії може бути розширена шляхом поправок.
Шкода має бути завдана на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи повітряний простір, територіальне море та виключну економічну зону.
Право на звернення мають фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, включаючи органи місцевого самоврядування та державні підприємства.
Організаційна структура майбутньої Комісії
Конвенція про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України визначає чітку систему органів управління, покликану гарантувати незалежність та ефективність роботи. Відповідні положення закріплені у статтях 7–14 документа.
Найвищим органом Комісії стане Асамблея, до складу якої входитимуть представники всіх держав-учасниць. Саме вона нестиме загальну відповідальність за виконання мандата Комісії, затверджуватиме її бюджет, обиратиме виконавчого директора та визначатиме правила і процедури розгляду заяв.
Оперативне управління покладатиметься на Раду, до складу якої входитимуть від 9 до 15 членів, що обиратимуться Асамблеєю на ротаційній основі. Рада призначатиме комісарів, а також встановлюватиме стандарти доказування та правила оцінки завданих збитків.
Безпосередній розгляд заяв здійснюватимуть панелі комісарів. Вони аналізуватимуть подані матеріали, оцінюватимуть докази та готуватимуть рекомендації щодо розміру компенсації для заявників.
Окремо передбачено створення Фінансового комітету, який відповідатиме за формування бюджету Комісії, визначення розміру обов’язкових внесків держав-учасниць та фінансовий контроль діяльності механізму.
Умови можливої участі Росії
Окреме положення Конвенції визначає потенційну участь Російської Федерації у механізмі компенсацій. Документ формально не виключає такої можливості, однак встановлює жорсткі юридичні умови для приєднання.
Відповідно до статті 28, Російська Федерація зможе стати членом Комісії лише за виконання кількох принципових вимог.
Зокрема, держава повинна офіційно визнати свою відповідальність за міжнародно-протиправні дії, зокрема за акт агресії проти Україна.
Крім того, Росія має погодитися виконувати рішення Комісії, включаючи виплату визначених компенсацій постраждалим.
Також, передбачено обов’язок відшкодувати іншим учасникам витрати, пов’язані зі створенням і функціонуванням механізму.
Таким чином, Конвенція залишає можливість участі Росії у системі компенсацій, але лише за умови повного прийняття міжнародно-правової відповідальності та виконання фінансових зобов’язань.
Ризики реалізації
Водночас, Конвенція містить декілька запобіжників, які можуть загальмувати процес.
Документ набере чинності лише після щонайменше 25 ратифікацій державами-учасницями. Додатковою умовою є те, що сумарний внесок цих країн до бюджету Реєстр збитків для України на 2025 рік має становити не менше 50% загального бюджету, який оцінюється приблизно у 3,69 млн євро.
Діяльність майбутньої Комісії може бути призупинена, якщо наявних ресурсів вистачатиме менш ніж на 12 місяців її роботи.
Ще одним викликом залишається відсутність третього ключового елементу компенсаційного механізму — Компенсаційного фонду. Його створення наразі перебуває на стадії політичних переговорів. Зокрема, відкритим залишається питання можливого використання заморожених російських державних активів як джерела фінансування.
У результаті майбутня Комісія зможе визначати право заявників на компенсацію та розмір відшкодування, однак фактична виплата коштів залежатиме від наповнення відповідного фонду.
Створення Міжнародної комісії з розгляду заяв має стати фактично першим масштабним інструментом притягнення держави-агресора до матеріальної відповідальності без її попередньої згоди з часів Другої світової війни. Рішення Комісії матимуть статус міжнародно визнаних зобов’язань щодо виплати компенсацій. Водночас ефективність цього механізму значною мірою залежатиме від політичної підтримки міжнародних партнерів, зокрема від рішень Європейського парламенту щодо фінансової підтримки системи. Важливим питанням залишається створення та наповнення Компенсаційного фонду, адже без реальних джерел фінансування існує ризик, що механізм компенсацій залишиться лише декларативним інструментом міжнародного правосуддя.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
