ЄСПЛ визнав незаконним обшук через розмиту ухвалу, що дає слідчим необмежену свободу розсуду
Право на повагу до житла та інших володінь, включно з офісними приміщеннями, є одним із базових гарантій захисту приватного життя. Будь-яке втручання держави у це право, зокрема шляхом обшуку, допускається лише за умови його законності, обґрунтованої необхідності та дотримання принципу пропорційності. Проте на практиці, обшук часто перетворюється не на пошук конкретних доказів, а на повне вилучення техніки та документів для блокування діяльності підприємства.
Рішення ЄСПЛ у справі «Epidavr S.R.L. проти Молдови» від 2 квітня 2026 року демонструє рівень стандартів для судового контролю за проведенням обшуків. Європейський Суд вкотре наголосив, що занадто широкі формулювання в ухвалах, які дають слідчим необмежену свободу розсуду, є порушенням статті 8 Конвенції. Для України ж цей розгляд є дзеркальним відображенням внутрішніх проблем, таких як проведення обшуків під виглядом огляду та нехтування обов’язковою технічною фіксацією засідань.
В умовах, коли Верховний Суд активно уніфікує практику щодо процесуальних стандартів проведення обшуків, рішення ЄСПЛ адвокатам та бізнесу додаткові інструменти у боротьбі за визнання доказів недопустимими.
Висновки ЄСПЛ
ЄСПЛ розглянув справу щодо обшуків у комерційних приміщеннях компанії, яка підозрювалась в ухиленні від сплати податків, та встановив низку порушень стандартів захисту права на недоторканність.
Суд звернув увагу, що обшук був санкціонований переважно на підставі внутрішнього звіту слідчого, який містив лише припущення про можливу причетність компанії до злочинної діяльності, без належної фактичної та юридичної аргументації.
Крім того, ухвали на проведення обшуку були сформульовані надмірно широко, що фактично дозволяло вилучення будь-яких електронних носіїв інформації та бухгалтерської документації за п’ятирічний період, без достатньої конкретизації предмета і меж втручання.
Окремо Суд зазначив відсутність ефективних судових запобіжників, ані попередній судовий контроль, ані подальший перегляд не забезпечили належного захисту від можливих зловживань. ЄСПЛ також звернув увагу на суперечливу практику національних судів, зокрема апеляційної інстанції, яка ухвалювала різні рішення щодо ідентичних обшукових ордерів. Апеляційна палата залишила в силі обшук одного приміщення і водночас відхилила аналогічне клопотання про ордер на обшук інших приміщень компанії.
У підсумку компанія виграла суд проти держави через незаконність обшуку, ЕСПЛ визнав порушення ст. 8 Конвенції та присудив виплату у розмірі €4 500 компенсації.
Рішення безпосередньо впливає на бізнес-спільноту, адвокатів та слідчих суддів, через схожість процесуальних помилок.
Як і в справі Epidavr S.R.L. проти Молдови українські слідчі судді часто дослівно переписують текст клопотання прокурора в ухвалу, не деталізуючи, які саме предмети мають бути вилучені.
ЄСПЛ прямо послався на українську справу Bagiyeva v. Ukraine, критикуючи широку дискрецію слідчих при визначенні обсягу обшуку. Заявниця скаржилась до ЄСПЛ на порушення статей 8 та 13 Конвенції у зв’язку з обшуком її квартири, відсутністю ефективного розгляду скарг та належного розслідування. ЄСПЛ нагадав, що обшук житла допустимий лише за умови наявності релевантних і достатніх підстав, дотримання принципу пропорційності, а також існування в національному праві ефективних гарантій від зловживань і свавілля та їх реального застосування на практиці.
У цій справі Суд дійшов висновку, що узагальнені формулювання в ухвалі про дозвіл на обшук не забезпечили належного рівня судового контролю і не стали ефективним запобіжником від можливого зловживання владою.
Порушення в Україні та практика Верховного Суду
Українська судова практика останніх років виокремлює декілька критичних порушень.
ВС у справі № 336/4830/22 постановила, що відсутність повної технічної фіксації засідання, на якому надавався дозвіл на обшук, автоматично робить докази недопустимими. Це стосується випадків, коли засідання проводилося без участі прокурора чи слідчого.
Часто поширена практика проведення огляду місця події замість обшуку для уникнення судового контролю визнана незаконною. У постанові ВС від 17.03.2021 у справі № 281/422/18 зазначено, що коли метою проникнення було підтвердження підозри щодо конкретної особи, а не фіксація ознак події, — це обшук, який вимагає ухвали або підстав для невідкладності за ст. 233 КПК.
ВС у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 466/525/22 уточнив підхід до застосування поняття «невідкладність» у контексті ч. 3 ст. 233 КПК України. Під врятуванням майна за ч. 3 ст. 233 КПК слід розуміти захист об’єктів (речових доказів) від прогнозованого знищення або втрати. Прокурор зобов’язаний довести в суді post factum, які саме обставини свідчили про те, що зволікання призвело б до втрати майна.
Доктрина «плодів отруйного дерева»
Українські суди дедалі частіше застосовують доктрину «плодів отруйного дерева». Якщо протокол обшуку визнано недопустимим через процедурні порушення, наприклад, проведення обшуку до отримання дозволу без належної невідкладності, то всі похідні докази — висновки експертиз, вилучені речі — також визнаються недопустимими.
Наприклад, у справі ВС № 759/7753/22 визнання недопустимим протоколу обшуку призвело до анулювання актів перевірки вибухових матеріалів та експертних висновків. Аналогічно, порушення вимог щодо залучення понятих (залучення зацікавлених осіб або працівників поліції як понятих) стає підставою для визнання результатів слідчої дії недійсними.
Кейс Epidavr S.R.L. проти Молдови вкотре нагадує, що судовий контроль не може бути формальним. Слідчі судді повинні деталізувати перелік об’єктів для вилучення, уникаючи таких формулювань, як «…інші документи, що мають значення». Невідкладні обшуки без ухвали мають бути винятком, а не правилом, і терміновість має бути підтверджена матеріалами справи. А будь-який розгляд клопотання про обшук має фіксуватися технічно, щоб забезпечити перевірку законності дій суду.
Недотримання зазначених стандартів призводитиме до формування доказової бази з істотними процесуальними порушеннями, що в подальшому може зумовлювати визнання таких доказів недопустимими в судовому порядку та ставити під сумнів ефективність досягнення завдань кримінального провадження.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
