Верховний Суд пояснив, коли не можна позбавити матір батьківських прав навіть за її тривалого перебування за кордоном
Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які відмовили у задоволенні позову про позбавлення матері батьківських прав. Суд зазначив, що така міра є винятковою і застосовується лише за наявності доведеного свідомого та умисного ухилення від виконання батьківських обов'язків. Таке рішення ухвалила Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 331/1705/25.
Обставини справи
Батько звернувся до суду з позовом про позбавлення матері батьківських прав щодо доньки. Він зазначав, що після розірвання шлюбу дитина проживає з ним, мати не бере участі у вихованні, не відвідує дитину, не цікавиться її навчанням і розвитком. Також він посилався на те, що жінку раніше було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП, а орган опіки та піклування підтримав позов.
Під час розгляду справи було встановлено, що донька проживає разом із батьком, який забезпечує її утримання, лікування, навчання та бере активну участь у її житті.
Також з'ясовано, що мати виїхала до Німеччини через складне матеріальне становище. Дитина повідомила суду, що щодня спілкується з матір'ю по відеозв'язку, мати цікавиться її навчанням і справами, надсилала продукти, а сама дівчина сумує за матір'ю та хоче з нею зустрітися.
Свідки також підтвердили, що мати перебуває за кордоном, однак підтримує телефонний зв'язок із донькою. Втім, орган вважав за доцільне позбавити матір батьківських прав, однак зазначив, що не зміг обстежити її умови проживання, оскільки зареєстроване місце проживання знаходиться на тимчасово окупованій території, а фактичне місце проживання встановити не вдалося.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Батько подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Верховний Суд пояснив, коли не можна позбавити батьківських прав
Верховний Суд нагадав, що відповідно до Конституції України, Сімейного кодексу України та Конвенції про права дитини під час вирішення сімейних спорів першочергова увага має приділятися найкращим інтересам дитини.
Суд зазначив, що перелік підстав для позбавлення батьківських прав, визначений статтею 164 Сімейного кодексу України, є вичерпним. При цьому ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови доведення винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування своїми обов'язками.
Колегія суддів наголосила, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який застосовується лише після повного, всебічного й об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення матері чи батька до дитини. Такий захід допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, а обов'язок довести свідоме й умисне ухилення від виконання батьківських обов'язків покладається на позивача.
Верховний Суд звернув увагу на право дитини бути заслуханою. Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей та статті 171 Сімейного кодексу України дитині має бути надана можливість висловити свою думку під час розгляду справи, що її стосується. Водночас суд повинен оцінювати висловлену дитиною позицію у сукупності з усіма доказами, оскільки сама по собі думка дитини не завжди відповідає її найкращим інтересам і може формуватися під впливом зовнішніх факторів.
У цій справі суд першої інстанції заслухав дитину у присутності психолога. Донька повідомила, що не заперечує проти позбавлення матері батьківських прав, однак водночас зазначила, що продовжує спілкуватися з матір'ю, сумує за нею та хоче зустрітися. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів наявності виключних підстав для позбавлення матері батьківських прав, зокрема свідомого та умисного ухилення від виконання нею батьківських обов'язків. Суд врахував, що відповідачка не втратила інтересу до участі у вихованні доньки, має намір підтримувати та відновлювати з нею відносини, а її проживання за кордоном об'єктивно ускладнює безпосередню участь у вихованні.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що висновку органу опіки та піклування був недостатньо обґрунтованим, оскільки ґрунтувався переважно на відомостях, наданих позивачем.
Також колегія суддів наголосила, що сам по собі факт притягнення матері до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП не є безумовною підставою для позбавлення її батьківських прав.
З огляду на це Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Це рішення є показовим для подібних спорів, адже підтверджує, що позбавлення батьківських прав не може ґрунтуватися на припущеннях або окремих негативних обставинах без належного підтвердження свідомого ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















