Україні катастрофічно бракує 2 млн працівників: чому вакансій уже більше, ніж людей, та хто рятує ринок праці

Україна зіткнулася з гострим дефіцитом працівників, який уже виходить далеко за межі проблем окремих роботодавців і став одним із ключових чинників, що стримує економічне зростання.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», за 10 років Україні знадобиться майже 15 млн працівників. Наразі, за оцінками Інспекції з питань праці та зайнятості населення, українському бізнесу бракує близько 2 млн працівників. Водночас значна кількість вакансій залишається незаповненою, а попит на робочу силу суттєво перевищує пропозицію.

Кадровий дефіцит став системною проблемою

За даними досліджень, понад половина роботодавців відчувають нестачу персоналу. У 2026 році про кадровий дефіцит повідомляють близько 67% роботодавців — це один із найвищих показників від початку повномасштабної війни.

Компаніям дедалі складніше знаходити працівників із необхідною кваліфікацією, а автоматизація та розвиток технологій поки що не можуть повністю замінити людську працю в багатьох сферах.

Наслідками цієї ситуації стали:

• вакансій більше, ніж кандидатів;
• підприємства не можуть повноцінно масштабувати діяльність;
• зростають витрати на пошук і утримання персоналу;
• працівники виконують додаткове навантаження;
• економіка втрачає темпи розвитку.

Чому Україні бракує працівників

Експерти називають низку причин, які призвели до дефіциту кадрів.

Серед них:

• війна та мобілізація;
• виїзд частини населення за кордон;
• демографічне старіння;
• скорочення працездатного населення;
• невідповідність навичок кандидатів потребам роботодавців;
• безробіття, яке не завжди означає наявність потрібної бізнесу кваліфікації.

Війна значно прискорила демографічні процеси та посилила дисбаланс на ринку праці. Частина українців перебуває за кордоном, значна кількість громадян служить у Збройних силах України, тоді як підприємства продовжують потребувати нових працівників.

У результаті виникла ситуація, коли робочі місця є, однак роботодавці не можуть знайти кандидатів із необхідними професійними навичками.

Кого бізнес активніше залучає до роботи

Через кадровий голод роботодавці дедалі частіше переглядають традиційні підходи до найму, зазначають в Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

У 2025–2026 роках бізнес активніше працевлаштовує:

• людей старшого віку;
• осіб з інвалідністю;
• ветеранів та учасників бойових дій;
• жінок у професіях, які раніше вважалися переважно чоловічими.

Жінки все частіше працюють водійками тролейбусів і трамваїв, операторами навантажувачів, далекобійницями та представницями інших професій, де раніше переважали чоловіки.

Це свідчить про поступову зміну ринку праці, де роботодавці дедалі більше орієнтуються на професійні навички, а не на усталені стереотипи.

Люди віком 60+ залишаються важливим резервом

Одним із найбільших резервів для подолання кадрового дефіциту експерти називають працівників старшого віку.

В Україні проживає понад 10 мільйонів пенсіонерів, значна частина яких має професійний досвід, необхідні знання та готовність продовжувати працювати.

Водночас люди віком 60+ нерідко стикаються з віковими стереотипами. Роботодавці можуть сумніватися в їхній здатності швидко опановувати нові технології або працювати у сучасному темпі.

Для активнішого залучення цієї категорії працівників пропонують:

• розвивати програми професійного навчання та перекваліфікації;
• забезпечити можливість навчання протягом життя;
• запроваджувати гнучкі режими роботи;
• адаптувати робочі місця;
• боротися з віковою дискримінацією;
• створювати економічні стимули для роботодавців.

В Інспекції з питань праці наголошують, що працевлаштування людей старшого віку — це не лише питання соціального захисту, а й важливий ресурс для економіки.

Нестачу працівників відчуває і державний сектор

Кадрова криза торкнулася не лише бізнесу. Державні органи також стикаються зі скороченням персоналу.

Наразі в Україні працюють близько 154,9 тисячі державних службовців, тоді як до початку повномасштабного вторгнення їх було 171,5 тисячі.

Понад 4,6 тисячі державних службовців нині перебувають на фронті, а їхні функції часто виконують інші працівники.

Це призводить до:

• збільшення навантаження;
• професійного вигорання;
• перевтоми;
• труднощів із виконанням нових завдань.

Додатковий тиск створюють процеси євроінтеграції, адаптація українського законодавства до права Європейського Союзу та необхідність реалізації нових державних політик.

Чому молодь не затримується на державній службі

Як зазначають в Інспекції з питань праці, однією з головних проблем державного сектору залишається залучення молодих спеціалістів.

Стартовий посадовий оклад працівника без стажу державної служби може становити лише 9–10 тисяч гривень, що значно ускладнює конкуренцію з приватним сектором.

Через це багато молодих фахівців залишають державну службу вже протягом першого року роботи.

Для зміни ситуації запроваджено нову модель оплати праці, за якою близько 70% доходу державного службовця має становити посадовий оклад, а до 30% — премії.

Також обговорюється можливість встановлення доплати у розмірі 50% за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Окремим напрямом залишається наближення рівня оплати праці державних службовців до зарплат у приватному секторі, хоча реалізація таких змін залежить від фінансових можливостей державного бюджету.

Попит на дистанційну роботу перевищує пропозицію

Війна, релокація, безпекова ситуація та потреба у гнучкому графіку сприяли зростанню популярності дистанційної зайнятості.

Водночас лише близько 7% вакансій сьогодні передбачають віддалений формат роботи.

Експерти зазначають, що потенціал дистанційної та гібридної зайнятості ще далеко не вичерпаний.

Особливо важливим такий формат роботи може бути для людей з інвалідністю, батьків маленьких дітей, внутрішньо переміщених осіб і працівників старшого віку.

Які кроки можуть допомогти подолати кадровий дефіцит

Фахівці Інспекції з питань праці наголошують, що універсального рішення цієї проблеми не існує.

Серед основних напрямів називають:

• професійне навчання та перекваліфікацію відповідно до потреб ринку;
• розвиток освіти протягом життя;
• активніше залучення людей старшого віку;
• працевлаштування ветеранів та осіб з інвалідністю з належною адаптацією робочих місць;
• розширення можливостей для жінок у різних професіях;
• розвиток дистанційної та гібридної роботи;
• підвищення привабливості державної служби через конкурентну оплату праці та зрозумілі кар’єрні перспективи;
• економічні стимули для роботодавців, які працевлаштовують людей із категорій, що традиційно мають труднощі з пошуком роботи.

Кадровий голод стає довгостроковим викликом

Як зазначають в Інспекції з питань праці та зайнятості населення, Україна вже опинилася в умовах, коли роботодавці змушені конкурувати за працівників.

За таких обставин недостатньо лише створювати нові робочі місця. Необхідно формувати умови, за яких люди матимуть можливість і мотивацію працювати, здобувати нові професії, повертатися на ринок праці, продовжувати трудову діяльність після 60 років або працювати дистанційно.

Кадровий дефіцит дедалі більше набуває ознак довгострокового виклику, пов’язаного з демографічними змінами, міграцією населення, трансформацією економіки та змінами на ринку праці. Від того, наскільки ефективно Україна зможе використати наявний кадровий потенціал, залежатимуть темпи економічного відновлення та подальшого розвитку держави.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» аналізувала, кого найбільше шукають роботодавці в Україні та де зарплати сягають 150 тисяч гривень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.