Горішньоплавніський міський суд Полтавської області розглянув справу №534/2315/24 40-річного чоловіка, який 13 липня 2024 року не прибув до територіального центру комплектування, хоча був попереджений про необхідність явки, про правові наслідки її ігнорування та ознайомлений зі змістом бойової повістки. Відстрочки він від призову під час мобілізації не мав, рішенням ВЛК був визнаний придатним до військової служби у підрозділах забезпечення.
У суді обвинувачений визнав провину та пояснив, що на той момент не міг залишити хвору дружину, яка мала онкологічне захворювання й потребувала постійної допомоги. На той час вона проходила курс лікування, а згодом отримала статус особи з інвалідністю II групи. Обвинувачений також зазначив, що піклується про 75-річну тещу, яка потребує догляду.
Суд зауважив, що сам факт піклування про дружину та тещу не дає підстав для отримання відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки зайнятість постійним доглядом має підтверджуватися відповідними документами. Підставу для надання відстрочки він отримав пізніше, коли його дружина отримала статус особи з інвалідністю. Проте на момент ухвалення вироку сторона захисту не довела, що військовозобов`язаному було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або доказів, що він хоча б звертався до ТЦК стосовно цього.
«Наявність права та фактична реалізація цього права не є тотожними поняттями. Суд позбавлений можливості самостійно встановити цю обставину, оскільки законодавцем визначено конкретний орган, якій ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки», - наголошується у тексті вироку.
У результаті суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.