Чи несе банк відповідальність за переказ коштів з рахунку клієнтки, яка розкрила шахраям банківські дані — рішення суду

Жителька Хмельницької області звернулася до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору та скасування нарахованої банком заборгованості у розмірі 41 391 грн. Про це повідомив Хмельницький апеляційний суд.

За словами позивачки, 8 жовтня 2023 року невідома особа через термінал здійснила переказ з її карткового рахунку на суму 40 955 грн кредитних коштів. Того ж дня жінка заблокувала картку, а наступного – звернулася до поліції із заявою про шахрайські дії.

У суді вона запевняла, що не укладала кредитного договору, не отримувала кредиту, не здійснювала переказу, нікого не уповноважувала на такі дії та не передавала стороннім мобільний телефон чи пароль до застосунку «Приват24». Посилаючись на те, що кредитний договір укладено всупереч її волі, позивачка вимагала визнати його недійсним і скасувати заборгованість – тіло кредиту та відсотки.

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову. Позивачка подала апеляційну скаргу.

Колегія суддів Хмельницького апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції: своїми діями клієнтка банку сприяла списанню коштів з її кредитного рахунку невстановленими особами, а тому на банк не може бути покладено зобов`язання скасувати нараховану заборгованість за кредитним договором. Підстав для визнання договору недійсним суд також не встановив.

Службова перевірка банку підтвердила, що 8 жовтня 2023 року було зафіксовано вхід в акаунт позивачки з нетипового пристрою з правильним введенням ПІН-коду, а авторизацію підтверджено дзвінком із банку (посилена автентифікація). До моменту блокування картки з рахунку було списано 40 955 грн, які переказали шляхом ручного введення реквізитів картки – номера, строку дії та CVV-коду.

Згідно із записами, у розмові з оператором контакт-центру клієнтка підтвердила свій вхід у мобільний застосунок із нового пристрою без зміни логіна та пароля. Слідчим вона пояснила, що невідома особа телефоном повідомила про спробу списання коштів з її рахунку, й вона розголосила їй всю запитувану інформацію.

«Отже, банк довів перед судом, що позивачка розголосила третім особам інформацію, що дала змогу останнім виконати платіжну операцію від її імені з використанням електронного платіжного засобу», – констатував апеляційний суд.

Відтак залишив рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

З постановою апеляційного суду у справі № 674/1461/24 можна буде ознайомитися у ЄДРСР.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.