Коли суд може припинити право особи на частку у спільному майні — постанова ОП КЦС ВС

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права на частку в спільному майні, визнання права власності.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вона є власником 3/4 часток квартири, інша 1/4 частка належить відповідачу. Між сторонами у справі склалися неприязні стосунки, спілкування відсутнє, родинні зв’язки не підтримуються. За її заявою відповідача було притягнено до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України. Спільне користування квартирою є неможливим. Згідно з висновком експерта поділ квартири в натурі між співвласниками є технічно неможливим. Припинення права власності відповідача на 1/4 частку спірної квартири не завдасть істотної шкоди його інтересам, оскільки він є власником житлового будинку, де фактично проживає.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, задовольнив позов. Судові рішення мотивовано тим, що спільне користування співвласниками спірним майном є неможливим, між сторонами існують неприязні стосунки, родинних відносин вони не підтримують, водночас річ є неподільною. Відповідач спірною квартирою не користується, забезпечений іншим житлом, тривалий час не цікавився спірним майном, не утримує його, тягар утримання спірного майна несе позивач, тому припинення права на частку відповідача у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам.

ВС у складі ОП КЦС погодився з висновками судів, зазначивши, що за умови доведення співвласником наявності підстав, передбачених частинами 1, 2 ст. 365 ЦК України, суд може припинити право особи на частку у спільному майні. Для забезпечення правової визначеності та уникнення спорів при державній реєстрації доцільно одночасно задовольняти вимогу про припинення права власності на частку та визнання права власності на неї за співвласником, який вніс на депозитний рахунок її вартість.

Стаття 365 ЦК України регулює правовідносини щодо припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Водночас реалізація співвласником свого суб’єктивного права, передбаченого зазначеною статтею (подання відповідного позову з доведенням обставин, передбачених ч. 1 ст. 365 ЦК України, внесення вартості частки відповідача на депозитний рахунок суду), спрямована не лише на припинення правовідношення спільної власності (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України), а саме на набуття відповідного права за рахунок припинення права власності іншого співвласника, що передбачене п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України (визнання права).

Набуття права власності позивачем на припинену частку відповідача у спільному майні в порядку ст. 365 ЦПК України відповідає визначеній ч. 5 ст. 11 ЦК України підставі виникнення цивільних прав та обов’язків.

Крім того, визнання права застосовується не лише у разі наявності порушення такого права, а також у разі його невизнання чи оспорення, що узгоджується з ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України.

Вимога про визнання за позивачем права власності на раніше належну відповідачу незначну частку у праві спільної власності на неподільне майно є тією вимогою, яка забезпечує досягнення мети поданого позову, а задоволення такої вимоги приводить до остаточного вирішення спору між сторонами.

Детальніше з текстом постанови ВС у складі ОП КЦС від 9 вересня 2024 року у справі № 671/1543/21 (провадження № 61-18278сво23) можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.