Міноборони вимагало підтвердити статус утриманця — апеляція визнала право повнолітнього сина загиблого військового на виплату

Повнолітній син військовослужбовця, який загинув під час захисту України, має право на частку державної одноразової грошової допомоги — навіть якщо на момент смерті батька він уже досяг 18 років.

Такого висновку дійшов П’ятий апеляційний адміністративний суд, переглянувши спір між родиною загиблого та Міністерством оборони.

Суд визнав протиправним рішення комісії Міноборони, яка відмовилася розглядати заяву сина по суті та повернула документи через відсутність підтвердження, що він перебував на утриманні батька.

Апеляційна інстанція наголосила: на момент ухвалення цього рішення закон уже прямо передбачав право дітей загиблого військовослужбовця на отримання допомоги — без обов’язку доводити статус утриманця.

Обставини справи

Справа №420/8075/24 стосувалася спору про право на одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю військовослужбовця під час дії воєнного стану.

Батько позивача, військовослужбовець Збройних Сил України, помер у вересні 2022 року. Згідно з висновком військово-лікарської комісії, травма, що призвела до смерті, була пов’язана із захистом Батьківщини. Ця обставина сторонами не оспорювалася.

Син загиблого у березні 2024 року звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до:

• Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ;
• постанови Кабміну №168 від 28 лютого 2022 року, яка передбачає виплату 15 млн грн сім’ям загиблих під час воєнного стану (з розподілом рівними частками між отримувачами).

Комісія Міністерства оборони протоколом від 10.11.2023 №21/д повернула документи на доопрацювання. Підстава — позивач є повнолітнім, а тому повинен підтвердити факт перебування на утриманні загиблого, зокрема документами щодо права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника або рішенням суду.

Позиція суду першої інстанції

Одеський окружний адміністративний суд 18 березня 2025 року відмовив у задоволенні позову.

Суд виходив із того, що на дату смерті військовослужбовця (вересень 2022 року) стаття 16-1 Закону №2011-ХІІ передбачала право на допомогу для:

• батьків;
• одного з подружжя, який не одружився вдруге;
• неповнолітніх дітей;
• утриманців.

Оскільки позивач був повнолітнім, він мав довести статус утриманця. Таких доказів подано не було. Відтак суд визнав дії Міністерства оборони правомірними.

Висновки апеляційного суду

П’ятий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення, застосувавши інший підхід до визначення чинного правового регулювання.

1. Ключовим є момент ухвалення рішення, а не дата смерті

Колегія суддів наголосила: правовідносини щодо призначення одноразової допомоги тривають від моменту подання заяви до ухвалення рішення уповноваженим органом.

Суб’єкт владних повноважень зобов’язаний застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття рішення.

На дату ухвалення комісією рішення — 10 листопада 2023 року — діяла редакція статті 16-1 Закону №2011-ХІІ (з 29.03.2023), яка прямо відносила до членів сім’ї загиблого, зокрема, дітей — без поділу на повнолітніх і неповнолітніх.

2. Вимога доводити утримання була неправомірною

Оскільки позивач є сином загиблого військовослужбовця, він підпадає під категорію «діти» у розумінні чинної на той момент редакції закону.

Отже, вимога надати документи, що підтверджують перебування на утриманні, була безпідставною. Такий підхід, за висновком суду, суперечить меті законодавства про соціальний захист військовослужбовців.

3. Межі судового втручання

Разом з тим суд відмовив у задоволенні вимоги безпосередньо зобов’язати Міністерство оборони призначити та виплатити 7,5 млн грн.

Суд зазначив: призначення допомоги є реалізацією дискреційних повноважень адміністративного органу. Завдання суду — перевірити законність рішення, а не підміняти орган влади.

Тому належним способом захисту є:

• скасування протиправного рішення комісії;
• зобов’язання Міністерства оборони повторно розглянути заяву з урахуванням правової позиції суду.

Рішення суду

Апеляційну скаргу задоволено частково.

5ААС скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду; визнав протиправним та скасував пункт 47 протоколу комісії Міністерства оборони від 10.11.2023 №21/д; зобов’язав Міністерство оборони повторно розглянути заяву позивача; у решті вимог — відмовив.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.