ВП ВС визначила, хто продовжує строки розслідування в об’єднаних справах: ключовою є дата першого провадження

У кримінальних провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», повноваження продовжувати строк досудового розслідування належать прокурору, тоді як у провадженнях, розпочатих після цієї дати, такі повноваження належать слідчому судді. У разі об’єднання кримінальних проваджень визначальним є час початку першого з них. 

Водночас якщо в першому з об’єднаних проваджень, яке було внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року, строк досудового розслідування було продовжено слідчим суддею замість прокурора, це не є підставою для закриття справи, оскільки судовий контроль забезпечує вищі процесуальні гарантії прав учасників порівняно з прокурорським наглядом.

Як повідомили у Верховному Суді, такі висновки зробила Велика Палата ВС.

У цій справі об’єднане кримінальне провадження щодо трьох громадян України ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін апеляційним судом, було закрите у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України). Суди вважали, що в цьому провадженні строк досудового розслідування мав продовжувати слідчий суддя, а не прокурор. Хоча відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, щодо інших кримінальних правопорушень такі відомості були внесені після цієї дати.

Ключове питання, яке постало перед Великою Палатою Верховного Суду в цій справі, стосувалося визначення суб’єкта, уповноваженого продовжувати строки досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях.

ВП ВС акцентувала на тому, що якщо у ст. 5 КПК України йдеться про вчинення окремих процесуальних дій та прийняття окремих процесуальних рішень, то в п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII встановлено заборону застосування зворотної дії в часі до справ (кримінальних проваджень), стосовно яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до введення в дію цих змін. Саме така відмінність у формулюванні правил зворотної дії закону в часі є визначальною.

Також ВП ВС зауважила, що законодавець у п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII застосував термін «справи», а не «процесуальні дії» чи «процесуальні рішення». Таке формулювання свідчить про намір законодавця визначити порядок застосування нового правового режиму не до окремих процесуальних актів, а до кримінального провадження загалом як цілісного правового явища.

ВП ВС звернула увагу, що під час об’єднання матеріалів кількох досудових розслідувань законодавець у ч. 6 ст. 219 КПК України передбачив спеціальні правила визначення загального строку досудового розслідування, проте не змінив правила визначення суб’єкта продовження строку. Оскільки ч. 7 ст. 217 КПК України прямо вказує на день початку розслідування раніше розпочатого провадження як початковий момент відліку для об’єднаного провадження, то й повноваження щодо продовження строку зберігаються за тим суб’єктом, який був уповноважений на момент початку цього раніше розпочатого провадження.

Крім того, ВП ВС наголосила, що інший підхід, а саме застосування різних правових режимів продовження строків досудового розслідування в межах одного об’єднаного кримінального провадження, суперечив би принципу процесуальної економії та призводив би до правової невизначеності.

З огляду на наведене ВП ВС дійшла таких висновків щодо застосування норми права:

• суб’єктом, уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування, є прокурор або слідчий суддя залежно від дати внесення відомостей до ЄРДР;
• у провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року, повноваження з продовження строків належать прокурору, в іншому випадку – діє порядок, що передбачає звернення до слідчого судді;
• у разі об’єднання проваджень, якщо перше розпочате до 16 березня 2018 року, продовження строків віднесено до компетенції прокурора, а якщо після цієї дати – до компетенції слідчого судді;
• продовження строку слідчим суддею замість прокурора у провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року, не є таким порушенням норм процесуального права, що може бути підставою для їх закриття, оскільки такий порядок забезпечує вищий рівень процесуальних гарантій прав і законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Отже, у цій справі Велика Палата Верховного Суду задовольнила касаційну скаргу прокурора та скасувала ухвали судів попередніх інстанцій, призначивши новий розгляд провадження в суді першої інстанції.

Постанова ВП ВС від 25 лютого 2026 року у справі № 755/15993/18.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.