Батько доводив, що сам утримує дітей — апеляція не визнала це підставою для отримання відстрочки від мобілізації
Чи достатньо того, що дитина проживає з одним із батьків, щоб визнати його таким, що самостійно її виховує? І чи можна через судове рішення у сімейній справі отримати підставу для відстрочки від мобілізації? На ці питання відповів Чернівецький апеляційний суд, переглянувши рішення у справі про встановлення факту самостійного виховання дітей.
Суд дійшов висновку, що сам по собі факт проживання дітей із батьком не є доказом їхнього одноосібного виховання. Крім того, заявлені вимоги у справі він оцінив як такі, що фактично спрямовані на створення підстав для отримання відстрочки від призову. У результаті рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
Раніше ми повідомляли, що Чернівецький апеляційний суд скасовує рішення у справах про розлучення та самостійне виховання дітей за скаргами ТЦК.
Обставини справи №725/8489/25
Позивач звернувся до суду з вимогою встановити факт, що має юридичне значення, — самостійне виховання та утримання двох неповнолітніх дітей. Він зазначав, що після розірвання шлюбу діти проживають разом із ним, перебувають на його утриманні, а мати не бере належної участі у їхньому вихованні.
Свою зацікавленість у встановленні такого факту позивач обґрунтовував необхідністю отримання статусу «одинокого батька», оформлення соціальних гарантій, а також можливістю самостійно вирішувати питання, пов’язані з дітьми.
Суд першої інстанції погодився з доводами позивача та встановив відповідний факт, виходячи з того, що проживання дітей із батьком і їх утримання ним підтверджено доказами та не заперечується матір’ю.
Апеляційна скарга та питання участі держави
Апеляційну скаргу подано органом, який не брав участі у справі, однак вказав, що оскаржуване рішення безпосередньо впливає на його права та обов’язки. Йдеться про орган військового управління, на який покладено функції щодо вирішення питань мобілізації.
Апелянт наголошував, що встановлення факту самостійного виховання дитини є однією з підстав для надання відстрочки від призову під час мобілізації. Відтак таке судове рішення створює для нього обов’язок розглядати відповідні заяви та приймати рішення про надання відстрочки.
Суд апеляційної інстанції погодився, що за таких обставин рішення зачіпає інтереси держави, а тому особа, яка не брала участі у справі, має право на апеляційне оскарження.
Оцінка доказів і межі поняття «самостійне виховання»
Апеляційний суд підкреслив, що сам по собі факт проживання дитини з одним із батьків не є достатнім доказом самостійного виховання. Визначальним є не місце проживання, а обсяг і характер виконання батьківських обов’язків.
Для встановлення факту самостійного виховання необхідно довести наявність обставин, за яких інший із батьків фактично не бере участі у вихованні дитини, що зазвичай пов’язано з припиненням або істотним обмеженням його батьківських прав у передбаченому законом порядку.
У цій справі таких обставин не встановлено. Відсутні докази позбавлення матері батьківських прав, її недієздатності, безвісної відсутності чи інших юридичних фактів, які б унеможливлювали виконання нею обов’язків щодо дитини.
Суд також звернув увагу, що надані докази — зокрема довідки, декларації та письмові пояснення — підтверджують лише факт проживання дітей із батьком, але не доводять ухилення матері від участі у їхньому вихованні.
Значення договору між батьками
Важливим аспектом справи стало існування нотаріально посвідченого договору між батьками щодо визначення місця проживання дітей та участі у їх вихованні.
Апеляційний суд зазначив, що такий договір свідчить про узгоджене врегулювання батьками своїх прав і обов’язків та підтверджує саме спільне виконання ними функцій щодо дитини. Наявність такого договору виключає можливість вважати, що один із батьків повністю самоусунувся від виховання.
Таким чином, встановлення судом факту самостійного виховання у цій ситуації фактично дублювало б уже врегульовані правовідносини, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Приватний інтерес і публічний обов’язок
Окрему увагу суд приділив меті звернення з таким позовом. З огляду на положення законодавства про мобілізацію, встановлення факту самостійного виховання може бути підставою для отримання відстрочки від призову.
Апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені вимоги у цій справі фактично спрямовані на створення умов для реалізації такого права. У цьому контексті суд підкреслив, що приватно-правові механізми не повинні використовуватися для формування преюдиційних рішень у публічно-правових відносинах або для уникнення виконання конституційних обов’язків.
Такий підхід узгоджується з практикою Верховного Суду, яка виходить із необхідності добросовісного здійснення процесуальних прав та недопустимості їх використання не за призначенням.
Процесуальні порушення суду першої інстанції
Апеляційний суд також встановив істотні порушення процесуального права.
Справу було розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, хоча вона виникає із сімейних правовідносин і підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження. Це є безумовною підставою для скасування рішення.
Крім того, суд першої інстанції не забезпечив належної участі органу опіки та піклування, який у справах щодо дітей повинен подавати письмовий висновок. Хоча відсутність такого висновку не блокує розгляд справи, його значення для правильного вирішення спору є істотним.
Висновки апеляційного суду і рішення
Апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності обставин, які б свідчили про самостійне виховання ним дітей у розумінні закону. Матеріали справи не містять доказів свідомого та повного ухилення матері від виконання батьківських обов’язків.
З урахуванням цього суд визнав, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, скасував його та ухвалив нове рішення — про відмову у задоволенні позову.
Також суд змінив розподіл судових витрат і стягнув із позивача судовий збір за розгляд справи у судах обох інстанцій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
