Чи сплачується судовий збір при оскарженні ухвали про судовий контроль — висновок Верхового Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що особа не зобов’язана сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку статей 382, 383 КАС України.
КАС ВС скасував ухвалу апеляційного суду, який повернув скаргу через несплату збору, та направив справу на продовження розгляду. При цьому Суд застосував підхід, сформований з урахуванням рішень Конституційного Суду України щодо гарантій доступу до правосуддя та забезпечення виконання судових рішень.
Обставини справи № 520/21679/21
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства охорони здоров’я України, у якому просив визнати протиправною бездіяльність через ненадання відповіді на його звернення.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов: визнав бездіяльність протиправною та зобов’язав відповідача надати вичерпну відповідь по суті звернень. Після набрання рішенням законної сили позивач ініціював процедуру судового контролю за його виконанням відповідно до статті 382 КАС України.
Окружний адміністративний суд відмовив у встановленні такого контролю. Позивач оскаржив цю ухвалу в апеляційному порядку, однак апеляційний суд залишив скаргу без руху через відсутність документа про сплату судового збору, а згодом повернув її як таку, недоліки якої не усунуто.
Позиції сторін
Позивач наполягав, що закон не передбачає сплати судового збору за подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відтак, на його думку, відсутній і обов’язок сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу, постановлену за результатами розгляду такої заяви. Він також вказував на порушення права на доступ до суду.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що судовий збір підлягає сплаті за подання апеляційних скарг на всі ухвали суду, які можуть бути оскаржені, незалежно від того, чи передбачено сплату збору за подання відповідної первинної заяви.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з таким підходом і дійшов висновку, що у цій категорії спорів обов’язок сплачувати судовий збір відсутній.
Суд зазначив, що стадія судового контролю за виконанням судового рішення є складовою права на ефективний судовий захист. Запровадження додаткового фінансового обтяження на цьому етапі створює непропорційні перешкоди для реалізації права на доступ до суду.
При цьому Верховний Суд врахував правові позиції Конституційного Суду України, викладені, зокрема, у рішеннях від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 та від 10 березня 2026 року № 2-р/2026. Останнім із них визнано неконституційними положення законодавства в тій частині, в якій вони уможливлювали справляння судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на ухвали суду, постановлені у порядку статей 382, 383 КАС України.
З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність документа про сплату судового збору не могла бути підставою для повернення апеляційної скарги, оскільки такий збір у цій ситуації не підлягає сплаті.
Окремо Суд відхилив доводи щодо неналежного підписання ухвали апеляційного суду, зазначивши, що суддя діяла в межах відрядження до відповідного суду, а також не встановив підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Рішення у справі
КАС ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
