Вітчим хотів оформити утримання чотирьох дітей для отримання допомоги за кордоном — біологічні батьки оскаржили це в суді
Чернівецький апеляційний суд дійшов висновку, що встановлення факту утримання дітей вітчимом не може розглядатися в порядку окремого провадження, якщо це впливає на права та обов’язки біологічних батьків. У такому випадку між сторонами виникає спір про право, який має вирішуватися лише в позовному провадженні.
Суд скасував рішення місцевого суду, який раніше встановив факт проживання чоловіка і жінки однією сім’єю без шлюбу та визнав, що четверо дітей перебувають на утриманні заявника. Апеляційна інстанція наголосила: питання утримання дітей особою, яка не є їхнім біологічним батьком, безпосередньо стосується батьківських прав інших осіб і потребує розгляду за участю всіх заінтересованих сторін та органу опіки і піклування.
Обставини справи № 725/5787/25
Чоловік звернувся до суду з заявою про встановлення фактів проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання на його утриманні чотирьох дітей. Зазначав, що з 2023 року проживає із жінкою однією сім'єю, як чоловік та дружина, веде із нею спільне господарство, має спільний бюджет, разом виховують чотирьох неповнолітніх дітей. Метою звернення вказав отримання пільг та допомоги в межах програми захисту дітей, яка діє на території іноземної держави.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, визнав доведеним факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу з 2016 року по теперішній час та підтвердив, що четверо дітей перебувають на утриманні заявника.
На це рішення до Чернівецького апеляційного суду надійшло три апеляційні скарги. Свою незгоду із встановленим фактом перебування дітей на утриманні заявника висловили другі з біологічних батьків дітей, відносно яких було ухвалене рішення щодо утримання їх заявником.
Одна із апелянтів – колишня дружина заявника, мати спільного із ним сина, зауважила, що дитина проживає з нею, тому ухвалене рішення може мати для неї, як матері дитини, негативні наслідки.
Двоє інших – колишні чоловіки жінки, з якою наразі проживає заявник, є батьками її доньок. Вони також звернули увагу суду на те, що ухвалене рішення стосується безпосередньо їхніх прав та обов'язків, і встановлення факту утримання їхніх дітей вітчимом впливає на обсяг обов'язку з утримання та реалізації ними батьківських прав.
Апелянти наголосили на наявності матеріально-правового спору, який міг бути вирішений виключно в позовному провадженні. Просили рішення суду І інстанції в частині встановлення факту перебування їхніх дітей на утриманні заявника скасувати та залишити заяву без розгляду.
Чернівецький апеляційний суд задовольнив апеляційні скарги в повному обсязі.
Висновки апеляційного суду
Відповідно до норм чинного законодавства, існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.
У даній справі заявник звернувся до суду із заявою про встановлення двох фактів – спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та перебування на його утриманні чотирьох дітей до 18 років.
Щодо спільного проживання - чоловік вказав, що проживає з жінкою, з якою фактично виконує права та обов'язки подружжя, з 2023 року.
Водночас, на підставі матеріалів справи, апеляційний суд встановив, що розірвання їхніх попередніх шлюбів відбулося з місячним інтервалом згідно з рішеннями судів, які набули чинності у червні та липні 2023 року.
Натомість, суд першої інстанції, всупереч нормам сімейного права, зокрема принципам одношлюбності та забороні укладення шлюбу з особою, яка вже перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, встановив факт спільного проживання сторін з 2016 року, не врахувавши, що в цей період вони перебували у законних шлюбах з іншими особами.
За цих обставин Чернівецький апеляційний суд визнав висновок суду І інстанції в частині доведеності факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу помилковим.
Що стосується утримання дітей, заявник просив установити факт виховання та утримання ним двох дітей його партнерки та двох власних дітей від попередніх шлюбів.
Ухвалюючи рішення, колегія суддів Чернівецького апеляційного суду виходила із положень Сімейного кодексу України, зокрема статей 15, 141, 268, якими передбачено, що сімейні обов'язки тісно пов'язані з особою і не можуть бути перекладені на іншу особу, розірвання шлюбу та роздільне проживання не впливають на обсяг батьківських прав і не звільняють від обов'язків щодо дитини, а вітчим може утримувати пасинка лише за умови відсутності у дитини батька або неможливості отримання від нього утримання з поважних причин.
Ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України). Отже, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються відповідними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
З огляду на викладене, для підтвердження утримання дитини вітчимом необхідне існування обставин, на підставі яких обсяг прав біологічного батька обмежується або припиняється.
Також при ухваленні рішення апеляційний суд застосував висновки Верховного Суду, зокрема позицію, викладену в постанові від 31 жовтня 2025 року у справі № 295/8334/24 (провадження №61-8677св25), відповідно до якої доведення факту перебування на утриманні дітей пов'язане із настанням обставин, за яких їх рідний батько не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дітей, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків та безумовно впливає на права й інтереси самих дітей, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Факт перебування на утриманні дітей особою, яка не є їхнім батьком, не може встановлюватись у безспірному порядку або за згодою лише матері дітей, або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дітей.
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дітей, вимоги, заявлені заявником у цій справі в порядку окремого провадження, не можуть з'ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та можуть вирішуватися у межах відповідного спору про право між батьками дітей у позовному провадженні.
«Суд першої інстанції не врахував, що у цій конкретній справі факт проживання однією сім'єю, а також перебування дітей на утриманні не біологічного батька, а вітчима, і так само біологічного батька, без участі матері, не може встановлюватися у безспірному порядку за правилами окремого провадження, оскільки таке питання завжди пов'язане з оцінкою належного виконання або невиконання біологічними батьками своїх батьківських обов'язків та безумовно впливає на права й законні інтереси дитини. Отже, у справі наявний спір про право, а саме спір щодо участі біологічних батьків у матеріальному забезпеченні дитини та/або ухилення від такого забезпечення, який відповідно до закону підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування (ч. 4, 5 ст. 19 СК України)», - констатував апеляційний суд.
Крім того, колегія суддів визнала встановлення факту без мети набуття майнових або інших прав безпредметним – невказання мети (юридичного значення) щодо встановлення факту проживання однією сім'єю є підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційний суд також звернув увагу на порушення прав осіб, не залучених до справи, зауваживши, що суд І інстанції вирішив питання про права та обов'язки біологічних батьків без їх участі у справі, що відповідно до п. 4 ч.3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Скасовуючи рішення місцевого суду, Чернівецький апеляційний суд роз'яснив заявнику його право звернутися до суду з позовом у порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування відповідно до ст.19 СК України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
