Роботодавець має не лише видати наказ: Верховний Суд уточнив правила поновлення на роботі
Необізнаність працівника про поновлення на посаді, яку він займав до звільнення, є поважною причиною відсутності на роботі, що виключає звільнення за прогул. Рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним лише за умови видання наказу, фактичного допуску працівника до виконання обов’язків та його належного інформування. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі щодо поновлення працівника Одеського національного медичного університету.
Деталі справи
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу у справі за його позовом до Одеського національного медичного університету про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про те, що його було поновлено на роботі рішенням суду від 7 грудня 2021 року. Проте вже 21 грудня університет видав новий наказ про його звільнення за прогули, вчинені нібито одразу після поновлення (з 9 до 20 грудня). Позивач стверджував, що не знав про наявність наказу про поновлення, не був ознайомлений з ним під підпис, а про факт свого «фіктивного» поновлення та повторного звільнення дізнався лише через рік, у грудні 2022 року, коли звернувся до роботодавця для виконання постанови Верховного Суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково, скасував накази про звільнення та поновив позивача на роботі, мотивуючи своє рішення тим, що роботодавець не довів факту належного повідомлення працівника про поновлення (зміст телефонних розмов не встановлено, поштові відправлення повернулися неврученими), а отже, відсутність на роботі була зумовлена поважною причиною — необізнаністю працівника.
Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що оскільки представник позивача був присутній під час проголошення судового рішення про поновлення у 2021 році, позивач мав передбачити негайне виконання рішення. Відмову досліджувати роздруківки телефонних з’єднань суд розцінив як підтвердження того, що університет намагався повідомити працівника.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду, постанову скасував, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення, поновлення позивача на роботі залишив у силі; рішення суду в частині позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінив, доповнивши абзац п’ятий резолютивної частини рішення текстом наступного змісту: «з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів».
Поновлення на роботі включає не лише видання наказу, а й фактичне допущення працівника до роботи та створення умов для виконання обов'язків.
Належним виконанням рішення суду є ознайомлення працівника з наказом про поновлення, що дає йому реальну можливість приступити до роботи.
Висновки апеляційного суду про обізнаність позивача ґрунтувалися на припущеннях. Сам факт присутності представника в суді не звільняє роботодавця від обов’язку офіційно довести до відома працівника наказ про поновлення та визначене йому робоче місце.
Оскільки доказів фактичного допущення позивача до роботи та його ознайомлення з наказом у грудні 2021 року немає, його відсутність на робочому місці не може вважатися прогулом без поважних причин.
Суд підтвердив право на виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, уточнивши, що сума підлягає виплаті з утриманням податків і зборів.
Постанова Верховного Суду від 26 березня 2025 року у справі № 947/3496/23 (провадження № 61-6073св24).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
