Кому виставляти рахунок за аварію через люк на дорозі — Велика Палата має поставити крапку у спорі

15:57, 15 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Суди стягнули понад 1,1 млн грн збитків із балансоутримувача дороги, однак Верховний Суд засумнівався, чи саме він має відповідати за несправний люк.
Кому виставляти рахунок за аварію через люк на дорозі — Велика Палата має поставити крапку у спорі
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу, у якій необхідно визначити, хто повинен відповідати за шкоду, заподіяну транспортному засобу через несправний каналізаційний люк на проїжджій частині — балансоутримувач дороги чи власник відповідних інженерних мереж.

Спір виник між власником пошкодженого автомобіля та комунальним підприємством, яке утримує відповідну ділянку дороги у Києві. Позивач просив стягнути понад 1,1 млн грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, однак під час касаційного перегляду Верховний Суд дійшов висновку, що справа порушує питання, щодо якого в судовій практиці існують різні підходи. Саме тому її передано на розгляд Великої Палати.

Обставини справи

Як встановили суди, водій автомобіля здійснив наїзд на люк оглядового колодязя, фіксатор якого був зламаний. Через це кришка люка змістилася, а її частина виступала над дорожнім покриттям та створювала перешкоду для руху транспортних засобів.

За висновком судового експерта, саме наявність такої перешкоди стала технічною причиною дорожньо-транспортної пригоди. Товарознавча експертиза визначила вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у сумі 1 165 796,67 грн.

Суди також встановили, що ділянка дороги, де сталася аварія, перебуває у господарському віданні комунального підприємства-відповідача.

Рішення судів попередніх інстанцій

Господарський суд міста Києва задовольнив позов, а Північний апеляційний господарський суд залишив це рішення без змін.

Суди виходили з того, що комунальне підприємство як балансоутримувач дороги зобов’язане здійснювати постійний контроль за експлуатаційним станом усіх елементів дорожнього об’єкта та забезпечувати безпечні умови дорожнього руху. Оскільки ДТП сталася через неналежний стан елемента дорожньої інфраструктури, на підприємство було покладено обов’язок відшкодувати завдану шкоду.

Чому справа потрапила до Великої Палати

Під час розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд проаналізував попередню практику Верховного Суду.

Зокрема, у справі №639/2132/18 Касаційний цивільний суд погодився з висновком про те, що за шкоду, заподіяну через неналежний стан люка на проїжджій частині, має відповідати балансоутримувач дороги, оскільки саме він повинен контролювати стан усіх елементів дорожнього об’єкта та розташованих на ньому споруд.

На цей підхід спиралися і суди у нинішній справі.

Водночас Касаційний господарський суд звернув увагу на інші рішення Верховного Суду, в яких відповідальність за шкоду, спричинену неналежним станом люків, покладалася на балансоутримувачів каналізаційних мереж та відповідних інженерних споруд.

На думку суду, це свідчить про неоднакове застосування норм права у подібних правовідносинах та потребує вироблення єдиного підходу на рівні Великої Палати Верховного Суду.

Чому КГС ВС засумнівався у попередньому підході

Колегія суддів звернула увагу, що законодавство покладає на балансоутримувачів доріг обов’язок здійснювати постійний контроль за станом дорожніх об’єктів та усувати перешкоди для руху. Водночас власники та користувачі інженерних комунікацій також зобов’язані забезпечувати належний технічний стан споруд і обладнання, які перебувають у їхньому віданні.

Суд навів положення законодавства, відповідно до яких власники інженерних комунікацій повинні утримувати їх у належному технічному стані та не допускати виникнення небезпечних умов для дорожнього руху.

За обставинами цієї справи колегія суддів звернула увагу, що відповідальною особою за завдані збитки може бути суб’єкт, на балансі або в користуванні якого перебуває відповідний люк чи пов’язаний із ним майновий комплекс. Саме такий підхід КГС ВС вважає за необхідне оцінити Великій Палаті Верховного Суду.

Що вирішив Верховний Суд

Касаційний господарський суд не вирішував остаточно питання про те, хто саме повинен відшкодовувати збитки у цьому спорі.

Натомість суд дійшов висновку, що для забезпечення єдності судової практики справа має бути розглянута Великою Палатою Верховного Суду, яка повинна визначити підхід до встановлення належного відповідача у спорах про відшкодування шкоди, завданої через несправні люки та інші інженерні споруди на дорогах.

Ухвалою від 8 червня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу №910/6332/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Майбутнє рішення Великої Палати матиме значення для значної кількості спорів про відшкодування шкоди, завданої транспортним засобам через неналежний стан люків, колодязів та інших елементів інженерних мереж, розташованих на проїжджій частині.

Від висновку Великої Палати залежатиме, кого саме потерпілі повинні залучати відповідачем у таких справах — балансоутримувача дороги чи власника відповідних комунікацій та споруд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group