ТЦК відмовив чоловіку у відстрочці: вважає, що батька з інвалідністю може утримувати його дружина-пенсіонерка
Кіровоградський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення комісії при територіальному центрі комплектування, яким військовозобов’язаному відмовили у наданні відстрочки від призову під час мобілізації у зв’язку з доглядом за батьком з інвалідністю ІІ групи. Суд дійшов висновку, що комісія застосувала норми матеріального права формально, без належної оцінки фактичних обставин щодо наявності інших осіб, зобов’язаних утримувати батька позивача.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з вимогою скасувати рішення комісії, оформлене протоколом від 19 лютого 2026 року, та зобов’язати повторно розглянути його заяву про надання відстрочки відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Підставою звернення стала відмова у відстрочці, попри подання позивачем документів, які підтверджують інвалідність батька ІІ групи, родинні зв’язки та заяву батька про визначення сина особою, яка здійснюватиме його утримання.
Комісія мотивувала відмову тим, що у батька позивача є дружина, яка відповідно до закону зобов’язана його утримувати, а також тим, що не подано документів, які б підтверджували неможливість виконання цього обов’язку.
Позивач заперечував проти таких висновків, вказуючи, що дружина батька є пенсіонеркою за віком, а отже непрацездатною особою у розумінні статті 75 Сімейного кодексу України, і не може вважатися такою, що здатна забезпечувати утримання чоловіка.
Позиції сторін та оцінка доказів
Суд установив, що батько позивача має інвалідність ІІ групи та перебуває у зареєстрованому шлюбі з особою пенсійного віку. Ці обставини підтверджені матеріалами справи та не заперечувалися сторонами.
Відповідач наполягав, що наявність дружини виключає право на відстрочку, якщо не надано документів, які підтверджують неможливість виконання нею обов’язку утримання.
Суд зазначив, що право подружжя на взаємне утримання відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України пов’язане не лише з формальним сімейним статусом, а й із фактичною непрацездатністю та потребою у матеріальній допомозі. У зв’язку з цим пенсійний вік є обставиною, яка має значення для оцінки здатності особи виконувати обов’язок утримання.
Мотиви суду
Суд виходив із того, що право на відстрочку за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виникає за наявності сукупності умов, зокрема інвалідності одного з батьків та відсутності інших осіб, які за законом зобов’язані та фактично можуть його утримувати.
Суд наголосив, що сама лише наявність формального обов’язку у дружини не є достатньою підставою для відмови у відстрочці без перевірки реальної можливості його виконання. Комісія обмежилася формальним підходом і не надала належної оцінки обставинам, пов’язаним із пенсійним статусом дружини батька позивача.
Водночас суд зазначив, що матеріали справи не містять даних про інших осіб, які могли б забезпечувати утримання особи з інвалідністю, окрім позивача як повнолітньої дитини, яка має відповідний обов’язок у межах сімейного законодавства.
Висновок суду
Суд дійшов висновку, що комісія при прийнятті рішення не забезпечила повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Рішення комісії про відмову у наданні відстрочки було визнано протиправним та скасовано.
Суд у справі 340/1102/26 зобов’язав комісію повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Окремо суд вирішив питання судових витрат та стягнув на користь позивача частину сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
