Накладна кур’єра без чека не доводить своєчасне подання позову – апеляційний суд

10:37, 2 липня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Накладна кур’єра без чека не підтверджує своєчасне подання позову, а воєнний стан сам по собі не є поважною причиною пропуску строку.
Накладна кур’єра без чека не доводить своєчасне подання позову – апеляційний суд
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Дотримання строків звернення до суду є обов'язковою умовою розгляду адміністративної справи. Якщо позивач стверджує, що подав документи вчасно, він повинен надати належні докази цього. Накладної кур'єрської служби без розрахункового документа може бути недостатньо. Крім того, саме по собі посилання на воєнний стан не є поважною причиною пропуску процесуального строку — необхідно довести, як саме він перешкоджав своєчасному зверненню до суду.

Деталі справи

П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.06.2026 у справі № 420/30269/24 задовольнив частково апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 скасував та ухвалив нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю залишив без розгляду.

ТОВ звернулося до суду з позовом до ДПС, ГУ ДПС про: визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобовʼязання ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 позовні вимоги платника було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС звернулося з апеляційною скаргою, в якій, окрім іншого, вказувало на ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам щодо пропуску позивачем строку звернення із цим адміністративним позовом та незастосування наслідків, передбачених статтею 123 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що перевірка дотримання строків звернення до суду підлягає першочерговому з'ясуванню.

Разом з тим Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позовна заява не була подана позивачем безпосередньо до суду, а передана оператору кур’єрської доставки (ФОП ОСОБА 1). Позивач наполягав, що направив позов вчасно — 27.12.2023, а тривала доставка (позов надійшов до суду лише 26.09.2024 року, тобто через дев'ять місяців) обумовлена оголошенням повітряних тривог.

Проте колегія суддів зауважила, що відповідно до Закону України «Про поштовий зв’язок» та Правил надання послуг поштового зв’язку, надання таких послуг повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовим чеком, розрахунковою квитанцією тощо) встановленої форми. Накладна служби кур’єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання позовної заяви у зазначений день. Наявна в матеріалах справи копія накладної без розрахункового документа не є належним та достатнім доказом звернення до суду 27.12.2023.

Крім того, надана позивачем під час апеляційного розгляду копія прибуткового касового ордеру містила розбіжності в датах (ордер датований 2025 роком, тоді як у накладній зазначено 2023 рік). Відтак, платником не доведено обставин фактичного звернення з позовом у грудні 2023 року.

У підсумку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звернувшись із цим позовом лише у вересні 2024 року, позивачем пропущено встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячний строк на оскарження рішень Комісії від 12.09.2023, а також встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк щодо оскарження рішень від 03.10.2023.

При цьому суд наголосив, що саме лише посилання позивача на введення на території України воєнного стану, без зазначення його конкретного впливу на неможливість вчинення процесуальних дій, не доводить наявності поважних причин пропуску строку. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків.

З огляду на відсутність поважних причин пропуску строку, П’ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та залишив адміністративний позов ТОВ без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group