Верховний Суд пояснив, хто має доводити несплату штрафів і пені у справах про ухилення від сплати податків
Для того щоб суд під час вирішення питання про застосування положень ч. 4 ст. 212 КК встановив, чи дійсно особа, щодо якої існує кримінальне провадження за ст. 212 КК, відшкодувала шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою податків, зборів (обов’язкових платежів), тобто сплачено фінансові санкції та/або пеню, сторона обвинувачення має своєчасно надати суду відповідні документи, якщо вона покликається на несплату таких платежів. Ні суд, ні особа, якій інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК, не повинні самостійно розшукувати інформацію про несплачені штраф чи пеню. Такий висновок зробив ККС ВС у справі № 521/3296/25.
Обставини справи
Директор підприємства обвинувачувався у тому, що в ході здійснення фінансово-господарської діяльності у звітний (податковий) період не відобразив податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 44 389 968 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 7 398 328 грн.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Суди попередніх інстанцій на підставі ч. 4 ст. 212 КК звільнили особу від кримінальної відповідальності у зв`язку з відшкодуванням шкоди, завданої державі несвоєчасною сплатою податків, та закрили кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК.
У касаційній скарзі прокурор зазначає, що обвинуваченим до повідомлення про підозру сплачено податок на додану вартість у розмірі 7 398 328 грн, але не відшкодовано шкоду, завдану державі його несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеню).
Позиція ККС ВС
Залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Колегія суддів ККС вказала, що відповідно до ч. 4 ст. 212 КК особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами 1, 2 цієї статті, або діяння, передбачені ч. 3 (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Положення ч. 4 ст. 212 КК підлягають застосуванню у разі сплати як податку, так і відповідних штрафних санкцій, нарахованих компетентним контролюючим органом. До того ж в обвинувальному акті особі інкримінується несплата конкретного податку або збору, а інші нарахування, які пов’язані із його несвоєчасною сплатою, перебувають поза межами обвинувачення.
Якщо сторона обвинувачення покликається на несплату обвинуваченим певних штрафних санкцій чи пені, то саме вона повинна надати суду відповідні документи, які підтверджують факт нарахування штрафу чи пені. Ні суд, ні особа, якій інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК, не повинні самостійно розшукувати інформацію про несплачені штраф чи пеню.
Під час надання оцінки аргументам прокурора щодо незгоди з ухвалою місцевого суду апеляційний суд окремо наголосив, що доказів на підтвердження існування інших сум податкових зобов’язань або фінансових санкцій під час апеляційного розгляду прокурором не було надано.
Натомість як видно з відповіді податкової служби у цій справі за результатами судово-економічної експертизи не проводилося нарахування пені чи штрафних санкцій. Фактично податкова служба зазначила, що визначення таких фінансових санкцій можливе лише шляхом реалізації процедур податкового контролю, чого зроблено не було.
Суд апеляційної інстанції з врахуванням наявних у матеріалах провадження доказів правильно вказав, що станом на дату звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також на час апеляційного розгляду, суду не було надано жодної інформації про суми штрафу чи пені, які підлягали б сплаті, та нараховувались.
За твердженнями сторони обвинувачення штраф мав би бути нарахованим у майбутньому, а в цьому кримінальному провадженні це питання ставилося перед експертом, на що сторона обвинувачення відповіді не отримала.
Верховний Суд наголошує, що питання нарахування фінансових санкцій чи пені належить до компетенції відповідного контролюючого органу, якого судовий експерт підміняти не може, а тому аргументи прокурора в цій частині на увагу не заслуговують.
Для того, щоб суд в ході вирішення питання про застосування положень ч. 4 ст. 212 КК вирішив чи дійсно особою, щодо якої існує кримінальне провадження за ст. 212 КК, відшкодовано шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою, тобто сплачено фінансові санкції та/або пеню, сторона обвинувачення має своєчасно надати суду відповідні документи, якщо вона покликається на несплату таких платежів. Формальне оскарження судового рішення в апеляційному порядку без документального підтвердження фактів, на які посилається прокурор, є фікцією.
Оскарження з тих же міркувань рішення суду апеляційної інстанції і долучення доказів існування штрафу чи пені в касаційній інстанції з врахуванням того, що касація є судом права, а всі докази сторони провадження повинні надавати на попередніх етапах розгляду викликає питання до процесуальної поведінки прокурора у цьому провадженні.
З постановою колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 23.06.2026 у справі № 521/3296/25 (провадження № 51-405км26) можна ознайомитись за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
