В Україні знайшли спосіб перевірити та облікувати усі адреси: у Раді розповіли, для чого це потрібно

Більше половини українських територіальних громад вже розпочали вносити інформацію у новий електронний реєстр містобудівної сфери – Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА). Він стане важливою складовою електронного містобудівного кадастру України, що дозволить сприяти системному розвитку територій. Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.  

За її словами, отримують доступи до кабінетів Адресного реєстру та вже розпочинають верифікацію адрес вже близько однієї тисячі громад, тобто більша частина. Його розробку було завершено наприкінці минулого року, щоб нарешті впорядкувати дані адресації обʼєктів нерухомості по всій країні.

Верифікація адрес фактично означає проведення інвентаризації об’єктів нерухомості, що дозволить створити більш точну та актуальну базу для податкових цілей. Таким чином реєстр сприятиме підвищенню ефективності адміністрування податків на нерухоме майно, допоможе уникнути можливих невідповідностей у базах даних та забезпечить прозорість і справедливість у нарахуванні податків.

Шуляк наголосила, що Єдиний державний реєстр адрес стане однією зі складових електронного містобудівного кадастру України, який наразі вводять в експлуатацію. Його функціонування і впорядкування містобудівної документації неможливе без всієї інформації з наявними реєстрами нерухомого майна. Втім для того, щоб мати чітке розуміння ступеня цієї верифікації, необхідно впорядкувати процедуру присвоєння адрес.

«Іноді навіть зайва крапка, літера або тире формує два об‘єкти нерухомості. І такі підходи, такий реєстр без реєстру, свідчить про те, що ці процедури у нас взагалі невпорядковані. Наслідком цього є численні порушення у створенні містобудівної документації та її підтримці в актуальному стані. Більше того, через це українці часто не можуть отримати держпослуги у сфері нерухомості», – зазначила вона.

Шуляк пояснила: коли йдеться про Київ, адресні питання можуть бути ще відносно впорядкованими, адже там можна досить легко знайти ту чи іншу адресу. Але, якщо говорити про невеликий населений пункт під Києвом, картина геть інша. Все це результат того, що протягом останніх 30 років, коли українські населені пункти постійно розвивалися і змінювалися, упорядкуванням адрес в них ніхто не займався, хоча постійно з‘являлися нові вулиці та змінювались назви тих, які існуюють. 

Вона додала, що паралельно із запуском і початком наповнення Адресного реєстру триває робота над ще одним важливим для містобудівної сфери реєстром – реєстром будівель і споруд, який буде, по суті, цифровим двійником кожної будівлі та споруди. Без нього органи місцевого самоуправління не зможуть ефективно розпоряджатись нерухомим майном, адже для цього потрібно щонайменше чітко усвідомлювати, чим саме ти управляєш.

«Реєстр будівель і споруд – це, по суті, технічні характеристики будівель, їхні фасади з візуалізацією, а також їхні енергетичні сертифікати. Лише з урахуванням цього зможуть народжуватися великі проєкти щодо енергоефективності, розбудови і модернізації тих чи інших будівель. Для створення такого реєстру будуть застосовуються геопросторові дані, і він буде частиною ЄДЕССБ, яка стає все більше потужною», – розповіла Шуляк.

Народна депутатка акцентувала на тому, що обидва реєстри будуть постійно оновлюватись, адже поява нових будівель, нових вулиць і зміна їхеіх назв – процес постійний. Після того, як громади і центри компетенції при обласних військових адміністраціях навчать правильному внесенню даних і цей процес почне відбуватися безперебійно, реєстри інтегрують з РПЗМ і будуть долучати органи місцевого самоврядування і центральні органи виконавчої влади до активного користування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.