У Раді заявили, що повернення українців з-за кордону залежить від вирішення, зокрема, житлового питання

Окрім безпекового фактору, який нині є вирішальним, українців від повернення додому утримує невирішеність житлового питання, і щоб це виправити, потрібні рішучі кроки з боку держави, спрямовані на розширення програми єВідновлення, зміни у програмі єОселя, а також перегляд житлової політики, яка базується на Житловому кодексі 1983 року. На цьому наголосила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Вона зазначила, що від лютого 2022 року за межі нашої держави виїхало майже 7,5 млн українців і тільки 64% біженців планують повернутися назад. Враховуючи те, що за кордон виїжджає найбільш працездатна частина населення, їхнє повернення додому – глобальний виклик для держави, вказує Олена Шуляк.

Вона додала, що нині в українців є три найсильніші бажання – перемога України, наявність роботи вдома, а також житло. При цьому останні два пункти – не менш важливі, ніж безпековий фактор. Тому держава має вжити всіх необхідних заходів, щоб забезпечити житлові потреби своїх громадян, оскільки вони є так би мовити драйвером економіки. 

«Житлові проблеми українців, як спричинені війною, так і поглиблені нею, потрібно вирішувати невідкладно – ми не зможемо повернути додому українців, яким на Батьківщині не буде де жити. Люди, які виїхали до ЄС, вже починають вирішувати своє житлове питання там, оскільки в європейських країнах це, як показує практика, реальніше», – констатувала Олена Шуляк. 

Парламентарка зазначила, що у контексті житла держава має діяти у трьох напрямах – надважливо продовжувати, зокрема, програму компенсацій єВідновлення, робити більш доступною іпотечну програму єОселя і створити ефективну житлову політику, яка наразі діє ще за умовами Житлового Кодексу 1983 року.

Стосовно єВідновлення наразі надважливо розширити можливості програми для громадян, чиє зруйноване або пошкоджене житло розташоване на тимчасово окупованих територіях, переконана Шуляк.

«Запит на це надзвичайно високий, як показав досвід наших публічних консультацій щодо доопрацювання законопроєкту про основні засади відновлення. За їхніми підсумками ми сформулювали рекомендації для Уряду. Тож нині ми чекаємо відповідного рішення від нього, окремого законодавства щодо цього не потрібно», – зауважила Олена Шуляк.

Наступним кроком, вказує парламентарійка, має стати спрощення умов програми державного іпотечного кредитування єОселя, оскільки наразі вона доступна тільки дуже вузькому колу отримувачів. Наприклад, вимушеним мігрантам і ВПО.

«Останні зміни у державній програмі єОселя відбулися восени 2024 року і були направлені на підвищення доступності її умов для ВПО. Але вони стосувалися лише збільшення віку житла, яке можуть придбати переселенці. Позитивний момент в тому, що їм дозволили купувати житло на вторинному ринку по всій території України. Йдеться про житло віком до 10 років замість трьох, якщо воно було введено в експлуатацію за умови надання експертного звіту, що означене житло відповідає Державним будівельним нормам та придатне для проживання. Але цього для ефективності програми замало», – вважає Шуляк. 

Щодо кроків у розширенні програми єОселя для переселенців, це має стати зниження відсоткової ставки з 7% до 3%, а першого внеску – з 20% до 15%.

Шуляк переконана, що вкрай ефективним у вирішенні житлового питання українців, які були змушені виїхати за кордон, буде і реформування житлової політики, яка в Україні й досі регулюється Житловим Кодексом 1983 року. Як результат, досі стоять у квартирних чергах сотні тисяч українців, з яких щорічно отримують житло не більше кількох сотень громадян.

«Звісно, це не проблема, зумовлена війною, оскільки потреба реформування житлової сфери назріла задовго до великої війни. Але війна її тільки поглибила. Тож ми маємо реагувати, чого від нас вимагає у тому числі ЄС – за умовами програми Ukraine Facility ми маємо ухвалити законопроєкт, який дасть старт реформі житлової політики, до 4 кварталу 2025 року», – акцентувала Олена Шуляк.

Йдеться про законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики». Це рамковий документ, у якому зафіксовані загальні напрями майбутньої житлової реформи. Він передбачає створення низки механізмів, які дадуть можливість кожному українцю реалізувати своє право на житло. Зробити це можна буде за допомогою кількох інструментів.

По-перше, йдеться про фінансово-кредитні механізми, які дозволять придбати або побудувати собі житло. Серед них пільгова іпотека, компенсація частини вартості житла, фінансовий лізинг, державно-приватне партнерство для будівництва доступного житла, створення житлових кооперативів. По-друге, йдеться про фонд соціального житла. З нього можна буде отримати житло у тимчасове користування. Наприклад, взяти в соціальну оренду або отримати як службове, тобто таке житло не можна буде приватизовувати.

Наступні законопроєкти, які керуватимуть реформу покроково, розроблять найближчим часом, зазначила Олена Шуляк.

За її словами, уже розпочато роботу над наступним – «Про фонд житла соціального призначення», в якому будуть детально прописані всі моменти, пов’язані зі створенням житлового фонду соціального призначення. В документі будуть відповіді на запитання, що це за фонд, яке житло туди буде входити, з яких джерел він буде формуватись, на чиєму балансі перебуватиме.

Як писала «Судово-юридична газета», Кабмін зареєстрував у Раді законопроект про скасування Житлового кодексу і можливість реконструкції застарілого житлового фонду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.