Чи є ДСНС правоохоронним органом: справа дійшла до КСУ

Велика палата КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за  конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність окремий припис, який міститься у назві та частині першій статті 365 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс), а саме , «працівником правоохоронного органу», а також частину шосту статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами (далі – Закон).

Стаття 365 Кодексу передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Частина шоста статті 13 Закону встановлює, що «висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права».

Суддя-доповідач детально виклав матеріали справи, зокрема, зазначивши, що Пугачов А. М., майор служби цивільного захисту, працював на посаді головного інспектора Печенізького районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

У березні 2017 року за заявою потерпілого громадянина до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення за фактом нанесення тілесних ушкоджень цьому громадянину, вчинене Пугачовим А. М.

Згідно з обвинувальним актом органу досудового розслідування дії Пугачова А. М. кваліфіковано як обвинуваченого у кримінальному провадженні за частиною другою статті 365 Кодексу.

Печенізький районний суд Харківської області вироком від 22 серпня 2019 р. визнав його винним у вчинені вказаного кримінального правопорушення (покарання – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки).

Харківський апеляційний суд ухвалою від 21 січня 2020 р. вирок Печенізького районного суду Харківської області скасував та призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції.

За результатом нового розгляду справи Печенізький районний суд Харківської області дійшов висновку, що обвинувачений Пугачов А.М. не є працівником правоохоронного органу. Вироком від 28 січня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 8 грудня 2022 року, суд визнав його винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кодексу (покарання – 100 годин громадських робіт).

Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 серпня 2023 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 8 грудня 2022 року скасувала та призначила новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Харківський апеляційний суд вироком від 10 вересня 2024 року скасував вирок Печенізького районного суду Харківської області від 28 січня 2022 року; визнав Пугачова А.М. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та постановою від 20 березня 2025 року залишив його без змін.

Автор клопотання вважає, що оспорюваний ним припис частини шостої статті 13 Закону порушує принцип незалежності суддів при здійсненні правосуддя. На його думку, окремий припис, який міститься у назві та частині першій статті 365 Кодексу («працівником правоохоронного органу»), «не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності», а тому суперечить принципу юридичної визначеності як складовій принципу верховенства права.

Скаржник твердить, що Велика Палата Верховного Суду всупереч наданим їй повноваженням безпідставно визначила, що ДСНС є правоохоронним органом, і тим самим «сформулювала нову норму закону». Застосування судами відповідних висновків призвело до порушення його права на справедливий суд «через порушення принципу правової визначеності».

Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він звернувся до науковців Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання, зазначив суддя-доповідач.

Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.