Скільки зберігати первинні документи, якщо не було перевірки ДПС — роз’яснення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області пояснює, як довго потрібно зберігати первинні документи, якщо документальна перевірка не проводилась. Податкове законодавство зобов’язує платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів, бухгалтерських регістрів і фінансової звітності. У разі початку перевірки всі такі документи необхідно надати контролюючим органам.

Платники також зобов’язані забезпечити належне зберігання цих документів у встановлені строки. Зокрема, документи для цілей трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній зберігаються не менше 2555 днів. Первинні документи, бухгалтерські регістри та фінансова звітність, що використовуються для нарахування і сплати податків, потрібно зберігати щонайменше 1825 днів. Для інших документів, а також для тих, що стосуються виконання вимог іншого законодавства, мінімальний строк зберігання становить 1095 днів.

Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» і 39 прим. 2 «Контрольовані іноземні компанії», п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Пунктом 141.4 ст. 141 ПКУ визначено особливості оподаткування нерезидентів податком на прибуток підприємств.

Платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ (пп. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац четвертий пп. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Слід зазначити, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться згідно з підпунктами 69.2 прим. 2, 69.35 прим. 1 та 69.35 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 69.36 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Оскільки під час перевірки потрібно надати всі документи, ФОП або самозайнята особа має зберігати первинні документи довше встановлених строків, якщо перевірки не було: понад 1825 днів для операцій із нерезидентами та понад 1095 днів — для інших документів, навіть якщо минуло більше 5 років.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.