Сергій Бабак повідомив про нерівномірне зростання зарплат вчителів: у 7,3% громад підвищення менше 30%
У 91,9% територіальних громад України заробітна плата вчителів зросла на 30% і більше, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
За його словами, було проведено моніторинг оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, зокрема з урахуванням видів і розмірів надбавок і доплат, профінансованих за рахунок місцевих бюджетів. Аналіз здійснювався за результатами виплат за січень–лютий 2026 року та охопив 1 463 територіальні громади.
Бабак зазначив, що дослідження дозволило отримати об’єктивну картину щодо виплати надбавки за престижність педагогічної праці по країні.
Зокрема, у порівнянні із середнім рівнем 2025 року:
- 593 громади (40,5%) підвищили розмір надбавки,
- 752 громади (51,4%) залишили її без змін,
- 106 громад (7,3%) зменшили,
- 12 громад (0,8%) взагалі не здійснювали таких виплат.
Він уточнив, що остання категорія переважно стосується громад на тимчасово окупованих або прифронтових територіях, зокрема в Донецькій та Луганській областях.
За словами Бабака, це означає, що у 91,9% громад реальна заробітна плата педагогів зросла щонайменше на 30% за рахунок збільшення доплати за престижність. Водночас у 7,3% громад зростання було меншим за цей показник.
Також він повідомив, що додаткова робота з громадами, проведена профільною заступницею Міністерства освіти, позитивно вплинула на результати.
Окремо Бабак наголосив, що розмір надбавки суттєво відрізняється залежно від громади. Зокрема:
- максимальну доплату у 30% встановили 206 громад (14,1%),
- у межах 25–30% — 109 громад (7,5%),
- 20–25% — 433 громади (29,6%),
- 15–20% — 251 громада (17,2%),
- 10–15% — 282 громади (19,3%),
- 5–10% — 84 громади (5,7%).
Водночас, 86 громад (5,9%) встановили надбавку на мінімальному рівні — 5%.
Сергій Бабак повідомив, що у 106 територіальних громадах України зафіксовано зменшення надбавки за престижність педагогічної праці.
За його словами, громади пояснюють такі рішення насамперед браком фінансового ресурсу. Водночас, як зазначив Бабак, ця проблема часто пов’язана зі збереженням неоптимізованої мережі закладів освіти, наявністю малокомплектних шкіл і класів із низькою наповнюваністю, що призводить до неефективного використання бюджетних коштів і зростання витрат на одного учня.
Він наголосив, що Міністерство освіти і науки закладає у формулу освітньої субвенції 25% надбавки за престижність, і відповідне фінансування надходить у громади. За словами Бабака, у разі ефективної та оптимізованої мережі закладів освіти громади мають можливість виплачувати максимальну надбавку, а також формувати залишки коштів для інших освітніх потреб.
Разом із тим, як повідомив він, за відсутності оптимізації фінансового ресурсу на надбавки не вистачає, і залишки коштів не формуються.
Бабак також зазначив, що Комітет разом із Секретаріатом проаналізував залишки освітньої субвенції на рахунках громад. За результатами розрахунків встановлено, що у 9 із 106 громад, які зменшили надбавку, була реальна можливість виплачувати її у більшому розмірі — при залишках коштів від 0,8 до 1,8 млн грн.
Зокрема, за його словами, у 5 громадах надбавку можна було встановити на максимальному рівні 30%, ще у 4 — підвищити її на 4,7–16,4%.
Серед таких громад він назвав: Межівську, Черкаську та Синельниківську громади Дніпропетровської області, Богуславську громаду Київської області, Лубенську громаду Полтавської області, Вирівську, Березівську та Сарненську громади Рівненської області, а також Христинівську громаду Черкаської області.
Водночас Бабак зауважив, що для окремих громад, зокрема наближених до зони бойових дій, можуть існувати об’єктивні причини таких рішень. Однак у більшості випадків, за його словами, йдеться не стільки про нестачу коштів, скільки про управлінські підходи до їх розподілу.
Він додав, що частина громад пояснює зменшення надбавок необхідністю резервування коштів на виплату відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення, покриття майбутніх зобов’язань або можливі зміни в мережі закладів освіти.
За словами Бабака, наразі в Україні фактично сформувалися різні рівні оплати праці педагогічних працівників залежно від громади: у частині з них надбавка виконує стимулюючу функцію, тоді як в інших залишається мінімальною або зменшується.
Він підкреслив, що така ситуація створює нерівні умови для вчителів і не відповідає державній політиці щодо підвищення престижності педагогічної праці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
