У ДІАМ пояснили, навіщо було змінено підхід до адмінпослуг у будівництві
Державна інспекція архітектури та містобудування України роз’яснила питання щодо урядової постанови, яка передбачає можливість замовникам будівництва об’єктів СС1, СС2 обрати орган для отримання адмінпослуг.
Понад 90% усіх документів, які подаються на розгляд органів ДАБК, – це повідомлення про початок будівельних робіт та декларації про готовність об’єктів до експлуатації (СС1). Йдеться в основному про документи, які подають звичайні громадяни під час будівництва приватних будинків, гаражів, дач чи господарських споруд. Решта – стосується шкіл, лікарень, багатоквартирних будинків, об’єктів підприємницької діяльності (СС2).
Рішення, запроваджені постановою, не змінюють правил будівництва, а надають замовникам альтернативу – можливість обрати, до якого органу звернутися за адміністративною послугою: до місцевого органу ДАБК чи до ДІАМ.
Потреба у такій альтернативі є об’єктивною. Щомісяця до ДІАМ, як органу, що здійснює нагляд за діяльністю місцевих органів ДАБК, надходять десятки звернень щодо їх діяльності. Вони стосуються неможливості отримати адміністративні послуги через безпідставні відмови, повернення документів на доопрацювання, затягування їх розгляду або відсутність належної комунікації та ін. Проблему підтверджують і дані в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Наприклад, упродовж 2022-2025 років частка повернень на доопрацювання повідомлень про початок будівельних робіт у органі ДАБК м. Києва становила 64-70%, у Львові – 36-47%, в Одесі – 27-34%. Для порівняння за аналогічний період, у ДІАМ цей показник перебував на рівні 10-14%. Частка відмов у видачі дозволів на будівництво для об’єктів СС2 у органах ДАБК в 2025 році становила в середньому 36%, тоді як в ДІАМ – 20%.
Водночас у межах наданих повноважень ДІАМ немає достатніх інструментів для оперативного впливу на такі випадки та захисту прав замовників будівництва. Ситуацію додатково ускладнює мораторій на перевірки органів ДАБК під час воєнного стану, який обмежує можливості реагування.
У результаті замовники інколи опиняються в ситуації, коли не можуть з різних причин отримати необхідний документ, а ефективного механізму вирішення проблеми фактично немає.
Запроваджені постановою зміни дають практичний вихід із такої ситуації: вони зменшують залежність від одного органу та дозволяють звернутися до альтернативного. Це створює реальний механізм захисту прав – не лише через звернення, які не завжди дають результат, а через можливість обрати інший шлях отримання послуги та отримати додаткові думку і пояснення.
У ДІАМ підкреслили, що важливо чітко розуміти кілька принципових моментів.
По-перше, вплив органів місцевого самоврядування не зменшується. Вони, як і раніше, надають адміністративні послуги в межах делегованих їм повноважень і залишаються ключовими учасниками процесу.
По-друге, такі рішення не призводять до централізації. Йдеться не про заміну місцевих органів, а про створення альтернативи: громадяни не зобов’язані відмовлятися від звернення до органів ДАБК, але отримують право обрати інший орган надання адмінпослуги.
По-третє, правила будівництва залишаються незмінними. В Україні діють єдині для всіх громад вимоги щодо будівництва, отримання дозвільних документів, введення об’єктів в експлуатацію. І ДІАМ, і органи державного архітектурно-будівельного контролю при ОМС працюють виключно в межах чинного законодавства та державних будівельних норм.
По-четверте, вимоги, підстави та межі здійснення заходів з контролю за будівництвом чітко визначені для всіх органів держархбудконтролю, і для всіх вони однакові. Ні місцеві органи ДАБК, ні ДІАМ не можуть контролювати менше чи більше, аніж це визначено законодавством.
По-п’яте, всі рішення щодо будівництва й надалі ухвалюються в межах містобудівної документації, затвердженої самими громадами.
«Отже, прийнята постанова не змінює базових правил у сфері будівництва і не послаблює вплив громад. Вона запроваджує додатковий механізм захисту прав замовників у тих випадках, коли наявна система з певних причин не працює належним чином», - заявили у відомстві.
Крім того, у ДІАМ нагадують, що вже запроваджено механізм автоматичної реєстрації документів щодо об’єктів класу наслідків СС1. Він однаково працює як у ДІАМ, так і в місцевих органах ДАБК. Частина документів уже реєструється електронною системою без участі посадових осіб. Із подальшим вдосконаленням роботи системи частка таких автоматично зареєстрованих документів зростатиме, а роль людського фактору – відповідно зменшуватиметься.
Важливо й те, що ця ініціатива має експериментальний характер і передбачає подальшу оцінку її ефективності. Це означає можливість аналізу результатів і доопрацювання підходів з урахуванням практичного досвіду та зворотного зв’язку від громад.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
