В Україні зареєстровано понад 225 тисяч воєнних злочинів: більше ніж 40 справ розглянув Верховний Суд
Україна в умовах повномасштабної російської агресії використовує право як один із ключових інструментів протидії збройній агресії. Про це заявив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час міжнародної конференції, присвяченої використанню правових механізмів у війні.
За його словами, досвід показав, що наявні норми міжнародного права виявилися недостатньо ефективними для запобігання агресії.
Кравченко наголосив, що реакція міжнародної спільноти на події 2014 року – окупацію Криму та початок збройної агресії на сході України – не відповідала масштабу порушень. Водночас і для самої України ці події стали безпрецедентним викликом. У правовому полі з’явилися нові явища й терміни, зокрема «гібридна війна», «антитерористична операція», «операція Об’єднаних сил». Цей період був дуже складним, у тому числі й для правників, оскільки працювати в умовах війни, керуючись нормами законодавства мирного часу, було досить непросто.
Водночас, за словами Голови ВС, без сумніву, цей період дав можливість краще підготуватися до вирішення більш складних питань у майбутньому.
Як зазначив Кравченко, новий етап розвитку правозастосування розпочався після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Це стало серйозним викликом для правоохоронної та судової систем, але водночас актуалізувало потребу не лише в застосуванні, а й у подальшому розвитку міжнародного права відповідно до сучасних умов збройних конфліктів.
Уже в перші місяці повномасштабної війни українські судді активно звернулися до положень Женевських конвенцій, інтегруючи їх у національну судову практику та аналізуючи їх положення фактично за сто років. Це стало підґрунтям для формування нових підходів у розгляді справ, пов’язаних із війною.
За офіційними даними, станом на сьогодні в Україні зареєстровано понад 225 тис. воєнних злочинів. Значний обсяг роботи судів становить здійснення судового контролю на стадії досудового розслідування, адже саме на цьому етапі формується доказова база, яка визначає ефективність подальшого притягнення винних до відповідальності.
Важливим показником ефективності цієї роботи є подальший розгляд відповідних справ національними судами. До судів першої інстанції вже надійшло понад 3 тис. кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів. Більше як 2 тис. з них розглянуто, понад 200 справ переглянуто в апеляційному порядку, а більше ніж 40 справ – Верховним Судом.
Окремо Голова ВС зазначив, що розгляд більшості таких справ є завданням національної судової системи.
«Це вже не перспектива, а щоденна практика, у межах якої сформовано низку правових позицій щодо складних і нових питань правозастосування, – зазначив Станіслав Кравченко.
У цьому контексті Голова ВС звернув увагу на ключові правові висновки Верховного Суду. Зокрема, йшлося про позицію Великої Палати Верховного Суду щодо суб’єкта злочину, передбаченого ст. 437 КК України, у якій, серед іншого, відмежовано суб’єктів цього злочину від осіб, які мають статус комбатантів. Такий підхід узгоджується з міжнародно-правовою концепцією «злочину керівництва» і підкреслює, що відповідальність за агресію несуть передусім особи, які здійснюють політичне чи військове керівництво державою.
Окремо відзначено правову позицію Верховного Суду щодо кваліфікації дій за ст. 438 КК України. Наголошено на формуванні сталої судової практики у справах про злочини проти основ національної безпеки, корупційні кримінальні правопорушення, а також правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби. Також у межах цивільної юрисдикції Верховний Суд врегулював питання застосування судового імунітету держави-агресора у справах про відшкодування шкоди.
Крім того, як зауважив Голова ВС, національні суди забезпечують утвердження принципу справедливості в питаннях притягнення представників держави-агресора до кримінальної відповідальності. Так, у порядку in absentia за ч. 3 ст. 110 КК України вже засуджено понад пів сотні депутатів державної думи РФ. При цьому суди встановили відсутність у них як персонального, так і функціонального імунітету в межах відповідних кримінальних проваджень.
«Окрім цього, на розгляді місцевого суду перебуває кримінальне провадження щодо суддів конституційного суду Російської Федерації, які сприяли легітимізації окупації частини території України. Розгляд цієї справи також здійснюється в порядку in absentia. Застосування такого порядку розгляду в сучасних умовах є об’єктивно зумовленою процесуальною необхідністю з огляду на перебування значної частини підозрюваних поза межами юрисдикції України. До того ж такий підхід узгоджується з міжнародною практикою здійснення кримінального провадження за відсутності обвинуваченого, – зазначив Голова ВС.
Паралельно триває адаптація національного законодавства до стандартів міжнародного кримінального права.
Важливим кроком стала ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та внесення відповідних змін до кримінального і кримінального процесуального законодавства з метою приведення національних норм у відповідність до його положень. Також важливими законодавчими новаціями є запровадження кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність і вдосконалення правового регулювання процедур, пов’язаних з обміном військовополоненими.
Окремо Голова ВС відзначив міжнародні ініціативи — створення Реєстру збитків, завданих агресією РФ, та формування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. До Реєстру вже подано понад 130 тисяч заяв, а кількість держав-учасниць ініціативи зростає.
На думку Кравченка, сучасне «правоборство» полягає не лише у фіксації злочинів, а через системний механізм відповідальності через формування сталої судової практики, розвиток міжнародних інституцій та утвердження принципу невідворотності відповідальності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
