Помилка у фундаменті: чому незаконна перевірка «множить на нуль» претензії податківців

21:00, 28 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Огляд позицій ВС у разі, коли платник податків оскаржує ППР і посилається на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення перевірки.
Помилка у фундаменті: чому незаконна перевірка «множить на нуль» претензії податківців
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Чи може податкова перевірка, проведена з порушенням процедури, стати основою для реальних штрафів? Верховний Суд дає чітку відповідь: якщо «фундамент» (підстави для перевірки) закладено криво, то і вся «будівля» (податкові повідомлення-рішення) має бути зруйнована.

Процедура як запобіжник свавілля

Довгий час точилися суперечки: чи можна скасувати штрафи лише тому, що податківці прийшли «не за правилами»? Сьогодні судова практика впевнено стоїть на боці платника податків. Ключовий принцип простий: контролюючий орган — це суб'єкт владних повноважень. Він зобов’язаний діяти суворо в межах закону, а не на власний розсуд.

У постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) ВС наголосив: перевірка — це спосіб реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом. Якщо законних підстав для її призначення не було, така перевірка визнається незаконною. Вона не породжує жодних правових наслідків.

Акт перевірки: доказ чи макулатура?

Головний юридичний нюанс полягає у допустимості доказів. Згідно з КАС (ч. 2 ст. 74) доказ, отриманий із порушенням закону, не може бути використаний у суді.

Логіка суддів залізна:

  • немає законних підстав для перевірки — перевірка незаконна;
  • незаконна перевірка — акт, складений за її результатами, є недопустимим доказом;
  • недопустимий доказ — прийняте на його основі податкове повідомлення-рішення (ППР) підлягає скасуванню.

Пріоритет розгляду: спочатку форма, потім суть

Якщо бізнес оскаржує ППР, заявляючи одночасно і про процедурні порушення, і про відсутність самих податкових порушень, суд має чіткий алгоритм. Важливо: суди повинні першочергово надавати оцінку саме процедурним підставам позову. Тільки якщо суд визнає, що процедура була дотримана (або порушення були некритичними), він переходить до аналізу суті — чи дійсно було порушено податкове законодавство. Ця позиція підтверджена низкою рішень:

  • постанова від 21 лютого 2020 р. (справа №826/17123/18);
  • постанова від 09 червня 2021 р. (справа №640/14494/19);
  • свіжий прецедент: постанова від 15 квітня 2026 р. (справа №420/21560/24).

Не кожна помилка є фатальною

Втім, платникам не варто розраховувати на скасування ППР через дрібну друкарську помилку в документах. Верховний Суд зауважує (постанова від 08 вересня 2021 р. у справі №816/228/17), що підставою для скасування рішень є не будь-які огріхи податківців.

Порушення має бути суттєвим. Тобто таким, що:

  • вплинуло на правильність висновків перевірки;
  • або об’єктивно могло викривити результати контролю.

Висновок для бізнесу

Захист прав починається не з моменту підрахунку податків податківцями, а з моменту, коли інспектор переступає поріг вашого підприємства або надсилає наказ про перевірку. Якщо підстави для візиту сумнівні — це ваш головний козир у суді, який здатний нівелювати будь-які подальші претензії податкової.

 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший