Продали кілька речей через Instagram, Telegram чи TikTok — податкова може визнати це бізнесом і оштрафувати на 34 тисячі гривень
Продаж товарів через Instagram, Facebook, Telegram, TikTok та інші онлайн-платформи став для багатьох українців способом додаткового заробітку або навіть повноцінним бізнесом. Водночас податкова служба дедалі активніше контролює інтернет-торгівлю та перевіряє продавців, які регулярно отримують кошти за товари, але не зареєстровані як підприємці. При цьому разовий продаж власних речей не вважається підприємницькою діяльністю, однак систематична торгівля однорідними товарами може призвести до штрафів, донарахування податків та інших санкцій.
Коли продаж через Instagram можуть визнати бізнесом
Особливо актуальним це питання є для власників handmade-магазинів, продавців косметики, одягу, аксесуарів, а також тих, хто працює через TikTok Shop, Instagram-магазини або Telegram-канали.
Податкова розмежовує разовий продаж особистого майна та підприємницьку діяльність.
Якщо людина одноразово або епізодично продає власні речі — наприклад, старий телефон, ноутбук чи одяг — це не вважається веденням бізнесу. У такому випадку штрафи за підприємницьку діяльність без реєстрації не застосовуються. Водночас отриманий дохід підлягає декларуванню та оподаткуванню відповідно до законодавства.
Інша ситуація виникає тоді, коли продажі мають систематичний характер. Якщо особа регулярно реалізує однотипні товари з метою отримання прибутку, така діяльність може бути розцінена як підприємницька. У такому разі необхідно зареєструватися як фізична особа-підприємець та виконувати податкові обов’язки.
Як податкова виявляє продавців у соцмережах
Контроль за інтернет-торгівлею здійснюється не лише через аналіз банківських операцій.
Податківці моніторять оголошення, сторінки та групи у соціальних мережах, де пропонуються товари для продажу. Одним із механізмів перевірки є контрольні закупівлі, коли товар замовляють під виглядом звичайного покупця.
Під час таких перевірок особливу увагу звертають на спосіб оплати. Якщо кошти регулярно надходять на особисту банківську картку особи, яка не має статусу ФОП, це може стати підставою для висновку про ведення незареєстрованої підприємницької діяльності.
Які штрафи передбачені за торгівлю без ФОП
За здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації законодавство передбачає адміністративну відповідальність.
Зокрема, відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф може становити від 17 тисяч до 34 тисяч гривень. Також можливе застосування конфіскації доходу, отриманого внаслідок такої діяльності.
У разі повторного порушення протягом року сума штрафу може зрости до 85 тисяч гривень.
Крім того, особі можуть донарахувати податкові зобов’язання. Йдеться про сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 5% із доходів, отриманих від продажу товарів.
Що бачить податкова через служби доставки
Додатковим джерелом інформації для контролюючих органів є оператори поштового зв’язку та служби доставки.
Платіжні операції, які проходять через сервіси доставки, зокрема накладені платежі, можуть потрапляти до поля зору податкових органів. Це дозволяє аналізувати частоту відправлень, суми отриманих коштів та перевіряти, чи зареєстрований продавець як підприємець.
Особливу увагу можуть привертати регулярні відправлення великої кількості однотипних товарів, що свідчить про комерційну діяльність.
Де проходить межа між хобі та бізнесом
Податкова звертає увагу на кілька ознак підприємницької діяльності:
- систематичний характер продажів;
- реалізацію однорідного асортименту товарів;
- отримання прибутку від продажу;
- регулярне розміщення оголошень та приймання замовлень.
Водночас не вважаються підприємництвом:
- разовий продаж особистих речей;
- епізодичні продажі кілька разів на рік;
- реалізація власного майна без ознак систематичного заробітку.
Саме тому продаж старого телефону чи дитячого візка зазвичай не викликає питань у контролюючих органів, тоді як постійна торгівля одягом, косметикою або handmade-виробами може бути визнана бізнесом.
РРО, чеки та додаткові ризики для продавців
Для підприємців, які здійснюють торгівлю через інтернет, актуальним залишається питання використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО або ПРРО).
Податкова нагадує, що підприємці повинні дотримуватися вимог щодо фіскалізації розрахунків та видачі розрахункових документів покупцям. Порушення цих правил також може стати підставою для застосування штрафних санкцій.
Рекламу в соцмережах також перевіряють
Окремо контролюється реклама товарів у соціальних мережах.
Держпродспоживслужба моніторить оголошення на предмет дотримання вимог законодавства про рекламу. Порушеннями можуть вважатися поширення неправдивої інформації про товар, використання нецензурної лексики або розміщення реклами, що суперечить вимогам закону.
Що радять продавцям
Фахівці рекомендують тим, хто регулярно продає товари через Instagram, Facebook, TikTok Shop або інші онлайн-платформи, офіційно оформити підприємницьку діяльність.
Реєстрація ФОП, сплата податків та дотримання вимог щодо розрахункових операцій дозволяють уникнути штрафів і претензій з боку контролюючих органів. Для тих, хто періодично продає власні речі, ризик притягнення до відповідальності за ведення бізнесу без реєстрації залишається мінімальним, якщо такі продажі не мають систематичного характеру.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















