Незаконні податкові повідомлення-рішення обійшлися ДПС у 150 тисяч грн витрат на адвокатів ритейлера: рішення Верховного Суду
Для української судової практики питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу часто стає зоною дискреції суду та джерелом процесуальної невизначеності. Проте Постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 160/3364/19 виводить це питання на новий рівень об’єктивності.
Чи є 150 000 грн співмірною ціною за захист у податковому спорі на 6 мільйонів? За сім років судового розгляду сторони пройшли шлях від оскарження мільйонних податкових повідомлень-рішень до боротьби за кожну гривню адвокатського гонорару.
Розберемо цей кейс Верховного Суду, який встановлює чітку межу між правом адвоката на винагороду та обов’язком опонента доводити її неспівмірність.
Від податкових донарахувань до витрат на захист
Історія розпочалася ще у квітні 2019 року, коли ритейлер звернувся до суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення (ППР), якими компанії було збільшено грошові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток на загальну суму понад 6 млн грн.
Податкова служба звинувачувала ритейлера у порушеннях щодо ПДВ та податку на прибуток. Суд підтримав позицію мережі про реальність господарських операцій з контрагентами та відхилив аргументи податкової, які ґрунтувалися переважно на матеріалах кримінальних проваджень щодо директорів постачальників.
Велика Палата Верховного Суду у цій справі сформулювала правову позицію, наголосивши, що платник податків не може автоматично нести відповідальність за можливі порушення своїх контрагентів. Для цього контролюючий орган має довести, що платник був обізнаний про такі порушення та діяв узгоджено з контрагентом.
Суд також зазначив, що вироки або ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) самі по собі не створюють преюдиції у податкових спорах і не є достатньою підставою для позбавлення платника права на податковий кредит чи витрати.
Після того, як позов компанії було повністю задоволено, позивач заявив до стягнення 375 050 грн витрат на правничу допомогу. Ця сума складала близько 6% від ціни позову, що, на думку Товариства, було абсолютно співмірним із масштабом справи.
Процесуальний марафон
Справа щодо витрат пройшла кілька етапів:
2020–2022 роки: Апеляційний суд стягнув 150 000 грн, але Верховний Суд у 2024 році скасував це рішення, вказавши на недостатню вмотивованість.
2025 рік: Апеляційний суд при новому розгляді знову зупинився на цифрі 150 000 грн, врахувавши «нескладність справи» через наявність сформованої практики.
16 липня 2026 року: Верховний Суд залишив це рішення без змін, відхиливши касаційну скаргу податківців.
Чому 150 000 грн стали остаточним вердиктом: критерії співмірності і реальності
Суд апеляційної інстанції, а згодом і Верховний Суд, застосували критерії розумності, реальності та співмірності.
Суд врахував, що хоча сума спору була значною, правовідносини не були надскладними. Апеляційний суд, з чим погодився Верховний Суд, застосував право на зменшення витрат. Головним аргументом стало те, що супроводження справи не потребувало «надзвичайних зусиль», оскільки щодо спірних ПДВ-питань вже існувала стала та загальнодоступна судова практика. Таким чином, суд захистив бюджет від надмірних виплат, але водночас забезпечив адвокатам гідну компенсацію за реальну роботу.
Позивач надав детальний опис робіт, акти приймання-передачі та банківські виписки, що підтвердили реальність оплати.
Податковий орган, своєю чергою, не надав жодного контррахунку. Відповідач обмежився загальними твердженнями про нескладність спору, не спростувавши жодну конкретну послугу чи час, витрачений адвокатом.
Неправомірні ППР дорого коштують податковій
Винесення неправомірних податкових повідомлень-рішень тягне за собою значні прямі фінансові втрати для бюджету контролюючого органу.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме статті 139, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, усі судові витрати стягуються виключно за рахунок бюджетних асигнувань того державного органу, який програв справу.
У конкретній справі податкова служба була змушена сплатити судовий збір 48 025,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу 150 000 грн.
Податкова намагалася стягнути з ритейлера понад 6 млн грн, проте в результаті визнання цих ППР протиправними, податкова не отримала очікувані 6 мільйонів до бюджету, ще й виплатила майже 200 тисяч гривень компенсації позивачу.
Крім грошей, неправомірні рішення дорого коштують і з точки зору державного ресурсу. Дана справа тягнулася з 2019 до 2026 року. Справа пройшла кілька кіл розгляду, включаючи Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Визнання ППР протиправними перетворює потенційний дохід бюджету на реальний видаток. Оскільки виплати здійснюються з власних бюджетних асигнувань податкового органу, це безпосередньо впливає на фінансові показники роботи відповідного управління ДПС.
Основні висновки для практики
Держава не може розраховувати на автоматичне зменшення адвокатських витрат лише через свій статус. Без детального контррозрахунку суди залишатимуть в силі значні суми компенсацій.
Найкращий спосіб для податкової зекономити бюджетні кошти — це не виносити сумнівні ППР, які з великою ймовірністю будуть скасовані в суді.
Для бізнесу цей кейс доводить, що детальний опис робіт із зазначенням годин, дат та конкретних дій є захистом для адвокатського гонорару в адміністративному процесі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
