Парфумерія на розлив може зникнути після 3 серпня: пропонують маркувати кожен флакон

07:00, 17 липня 2026 125
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Щоб парфумерія на розлив не зникла після 3 серпня, пропонують клеїти етикетки на кожен флакон і дозволити refill.
Парфумерія на розлив може зникнути після 3 серпня: пропонують маркувати кожен флакон
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

В Україні пропонують офіційно врегулювати продаж парфумерії на розлив (refill) від українських виробників та встановити єдині правила маркування такої продукції.

Після завершення 3 серпня 2026 року перехідного періоду дії Технічного регламенту на косметичну продукцію цей сегмент ринку може опинитися у правовій невизначеності через відсутність окремих правил для такого формату продажу. Саме тому уряд закликають визначити його правовий статус і запровадити чіткі вимоги до реалізації та маркування продукції.

З відповідною ініціативою до Кабміну звернулися представники українського парфумерного бізнесу, національні виробники, суб'єкти роздрібної торгівлі та споживачі.

Вони пропонують законодавчо визначити правовий статус продажу парфумерної продукції на розлив (refill) від офіційних сертифікованих українських виробників, встановити вимоги до її маркування та запровадити окремі правила для такого формату реалізації.

Чому продаж парфумерії на розлив опинився під питанням

3 серпня 2026 року завершується перехідний період дії Технічного регламенту на косметичну продукцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №65. Документ розроблено на основі Регламенту Європейського Союзу №1223/2009 і має на меті гармонізувати українське законодавство з європейськими правилами у сфері косметичної продукції.

Після завершення цього перехідного періоду за відсутності окремих правил продажу парфумерії на розлив легальний малий та середній бізнес може опинитися у правовій невизначеності. Вони стверджують, що через відсутність спеціального регулювання контролюючі органи можуть застосовувати однаковий підхід як до продукції офіційних українських виробників, так і до контрафактної.

Саме тому уряд просять офіційно визначити правовий статус такого формату реалізації продукції та врегулювати порядок його здійснення.

Чому бізнес просить не прирівнювати refill до контрафакту

У зверненні наведено низку аргументів на користь законодавчого врегулювання продажу парфумерії на розлив.

Передусім автори петиції №41/010332-26еп наголошують на економічному значенні цього сегмента ринку. За їхніми словами, в Україні працюють тисячі офіційних точок продажу парфумерії на розлив, оформлених як фізичні особи-підприємці або юридичні особи. Вони офіційно працевлаштовують працівників, виплачують заробітну плату та сплачують податки. На думку авторів, заборона або фактичне припинення такого формату реалізації може призвести до закриття значної кількості малих підприємств, втрати робочих місць та скорочення податкових надходжень.

Також вони посилаються на європейський досвід. Зокрема, зазначається, що у Франції продаж косметичної та парфумерної продукції на розлив (cosmétiques en vrac) офіційно допускається та регулюється Законом про боротьбу з відходами і циркулярну економіку (AGEC). Крім того, Регламент ЄС №1223/2009, на основі якого створено український Технічний регламент №65, за твердженням авторів, не містить заборони на продаж продукції у форматі refill, а передбачає встановлення санітарних вимог та правил маркування.

Окремо автори звертають увагу на виробництво так званої номерної парфумерії та ароматів-аналогів (dupes). Вони зазначають, що відповідно до законодавства про інтелектуальну власність запах як такий не є об'єктом авторського права чи патентування. Тому створення альтернативних ароматів під власними назвами або номерами без використання чужих торговельних марок, логотипів чи оформлення упаковки, на їхню думку, є законною практикою.

Ще одним аргументом є безпечність тари. У зверненні наголошується, що парфумерія може реалізовуватися не лише у скляних флаконах, а й у спеціалізованій сертифікованій полімерній тарі з атомайзерами. Автори стверджують, що така упаковка є хімічно стійкою до спиртовмісної продукції, не впливає на властивості парфумів і придатна до вторинної переробки.

Крім цього, вони зазначають, що легальні українські виробники використовують перевірену європейську сировину, виготовляють продукцію за затвердженими рецептурами, формують Файл інформації про продукт (PIF) та здійснюють державну нотифікацію через портал МОЗ.

Також автори звернення звертають увагу на різний підхід до регулювання спиртовмісної продукції. Як приклад вони наводять продаж пива та вина на розлив, який дозволений законодавством, тоді як продаж парфумерії на розлив, що також містить спирт, на їхню думку, фактично обмежується.

Які нові правила продажу парфумерії пропонують запровадити

Для врегулювання ситуації Кабінет Міністрів просять внести зміни до інструкцій та офіційних роз'яснень щодо застосування Технічного регламенту №65.

Зокрема, пропонується чітко відокремити продаж контрафактної продукції від реалізації номерної парфумерії на розлив, виробленої офіційними українськими виробниками та реалізованої через зареєстровані торговельні точки.

Також уряд просять дозволити використання сертифікованої споживчої тари різних типів — як скляної, так і полімерної — за умови її відповідності вимогам безпеки та стійкості до парфумерної продукції.

Що хочуть бачити на етикетці кожного флакона

Окремо автори пропонують запровадити двокомпонентну систему інформування покупців.

Перший рівень передбачає, що безпосередньо у місці продажу повинні бути у відкритому доступі паспорт безпеки продукції, сертифікати, повний перелік інгредієнтів відповідно до INCI, номер державної нотифікації, а також інформація про виробника або відповідальну особу.

Другий рівень стосується самого флакона. Під час наливу на нього пропонується наносити етикетку із зазначенням назви або номера аромату, об'єму, дати наливу, строку придатності після відкриття (PAO), контактів відповідальної особи та необхідних застережень.

Крім цього, уряд просять розробити мінімальні гігієнічні вимоги до обладнання для наливу парфумерної продукції, зокрема щодо використання закритих систем, які захищають продукцію від пилу та інших зовнішніх чинників.

Це вже друга петиція щодо нових правил для косметики

Нинішня ініціатива стала вже другим зверненням до Кабінету Міністрів щодо застосування Технічного регламенту на косметичну продукцію.

Раніше була зареєстрована петиція, автор якої просив уряд врегулювати питання продажу оригінальної парфумерії у форматі декантів (відпивантів). У зверненні зазначалося, що чинне законодавство не визначає правового статусу такого виду діяльності, а державні органи не надали офіційних роз'яснень щодо застосування вимог Технічного регламенту до парфумів, перелитих із заводського флакону у менші ємності.

Крім того, ще одна петиція стосувалася відтермінування повноцінного запровадження Технічного регламенту. Її автори попереджали про можливе скорочення асортименту косметичної продукції, зростання цін, значні витрати бізнесу на виконання нових вимог та ризики припинення діяльності частини малих підприємств.

Які нові вимоги набудуть чинності з 3 серпня

Технічний регламент на косметичну продукцію Кабмін затвердив постановою №65 у 2021 році. Документ розроблено на основі Регламенту ЄС №1223/2009.

До 3 серпня 2026 року для виробників, імпортерів і продавців діє перехідний період. Після його завершення нова косметична продукція, що вперше вводитиметься в обіг в Україні, повинна відповідати всім вимогам регламенту.

Зокрема, документ запроваджує інститут відповідальної особи, встановлює обов'язок формувати повний пакет технічної документації, проходити процедуру нотифікації продукції, підтверджувати її безпечність, дотримуватися принципів належної виробничої практики (GMP), а також виконувати нові вимоги щодо маркування.

Контроль за дотриманням цих вимог здійснюватиме Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Якщо продукція не відповідатиме встановленим вимогам або буде визнана небезпечною, її можуть вилучити з обігу чи відкликати з ринку, а до суб'єктів господарювання застосувати передбачені законодавством заходи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group