Перезавантаження ДБР та merit-based прокуратура: Комітет схвалив уніфіковану Антикорупційну стратегію
Комітет з питань антикорупційної політики зробив крок до уніфікації законодавства. Нагадаємо, що на розгляді парламенту перебувало три варіанти Антикорупційної стратегії: основний № 15230, урядовий № 15230-1 та альтернативний № 15230-2. Кожен із цих документів претендував на роль базової стратегії, що має визначити вектор руху України до ЄС та НАТО.
Після тривалих дискусій профільний комітет визначився щодо Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Компроміс був необхідний не лише для продовження реформи, а й для виконання умов Ukraine Facility та отримання фінансування від ЄС.
Рішення комітету було одностайним: замість трьох проєктів на розгляд Верховної Ради виноситься доопрацьований та об’єднаний законопроєкт №15230-д.
Формула «Д»: що увійшло до об’єднаного документа?
Проєкт №15230-д став результатом щоденної двомісячної роботи НАЗК, комітету та міжнародних експертів. Головна зміна порівняно з попередніми версіями — максимальна відповідність бенчмаркам ЄС по кластеру «Основи», підтвердженим у червні 2026 року.
До документа включили:
Реформу призначення Генерального прокурора
Процедура має стати прозорою та заснованою на заслугах (merit-based). Під час засідання Комітету виникла дисусія щодо глибини реформи.
Голова комітету Анастасія Радіна наполягала на запровадженні повноцінного конкурсного добору Генерального прокурора. Вона зазначила, що хоча наразі в залі парламенту немає достатньої підтримки для цієї моделі, вона подаватиме відповідні правки до другого читання.
Окремі проєкти стратегії № 15230 передбачали залучення конкурсної комісії, яка має надавати рекомендації Президенту України щодо потенційних кандидатів.
Наразі, Комітет вирішив залишити в документі загальне формулювання про прозорість.
Реформа передбачає не лише зміну процедури призначення, а й унормування звільнення. У Стратегії планується законодавчо визначити чіткі підстави для висловлення недовіри Генеральному прокурору Верховною Радою.
Мають бути чітко прописані підстави для внесення подання про звільнення з адміністративної посади, щоб мінімізувати ризики неформального тиску.
Процедура має відповідати Спільній заяві керівництва Європейської комісії та Уряду України від 11 грудня 2025 року.
Паралельно з реформою посади Генпрокурора, Комітет підтримав відновлення проведення конкурсів на посади прокурорів Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур. Також планується посилення ролі органів прокурорського самоврядування у відборі ключових кадрів
Перезавантаження ДБР
Реформа Державного бюро розслідувань у межах Антикорупційної стратегії одним із найбільш обговорюваних «європейських бенчмарків». Це не просто зміни, а повномасштабне «перезавантаження» інституції.
Щодо ДБР у об'єднану Стратегію вирішили додати запровадження законодавчо визначеної процедури добору, заснованої на заслугах. Вона включатиме перевірку доброчесності та професіоналізму за участі незалежних експертів, призначених міжнародними донорами.
У конкурсній комісії з обрання Директора ДБР незалежні експерти матимуть вирішальний голос. Це положення було предметом дискусій (урядовий проєкт пропонував обмежити їхній вплив), але Комітет підтримав редакцію, що дослівно відповідає європейським бенчмаркам.
Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета» участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях з добору керівництва Державного бюро розслідувань, Національної поліції та органів суддівського врядування питання доволі невизначене.
Питання участі міжнародних експертів у формуванні державних органів із вирішальним правом голосу вже є предметом конституційного спору.
Наразі Конституційний Суд України розглядає конституційне подання 56 народних депутатів щодо відповідності Конституції низки положень законів, які регулюють діяльність ключових державних інституцій. Зокрема, оскаржуються норми законів про Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Вищий антикорупційний суд, НАБУ, НАЗК, САП, Державне бюро розслідувань, Рахункову палату, а також окремі положення Митного кодексу України.
Також до Стратегії вирішили додати обов'язкову атестацію персоналу. Передбачено проведення обов'язкової періодичної атестації всього персоналу ДБР на предмет доброчесності та професійної відповідності. До цього процесу залучатимуть представників громадськості та міжнародних партнерів.
Впроваджується система періодичного зовнішнього аудиту діяльності Бюро. Важливо, що негативний висновок такого аудиту офіційно визнається підставою для дострокового звільнення керівництва ДБР.
Стратегія вимагає чіткого фокусування ДБР на розслідуванні катувань, незаконних затримань та інших службових злочинів у сфері правосуддя. Для цього планується розбудувати аналітичну спроможність органу та перейти до планування за європейською системою SOCTA.
Судова реформа
Судова реформа стала одним із найбільш дискусійних питань засідання, оскільки вона безпосередньо прив’язана до європейських бенчмарків кластера «Основи».
Комітет узгодив включення положень, які відповідають вимогам ЄС, а саме удосконалення добору суддів Верховного Суду. Процедура має стати більш прозорою та базуватися на принципах меритократії.
Також передбачено вдосконалений процес відкритого конкурсного відбору членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
До формування ВРП та ВККС будуть тимчасово залучатися незалежні експерти, делеговані міжнародними партнерами, які матимуть право голосу при відборі.
Крім того, закріплено принцип, за яким усі вакантні посади в органах суддівського врядування мають заміщуватися у строки, що забезпечують їхнє безперервне функціонування.
АРМА: від виключення до центрального блоку
Цікавим моментом стало те, що в початковому проєкті НАЗК питання діяльності Агентства з розшуку та управління активами (АРМА) майже не були висвітлені. Під час засідання 15 липня було вирішено додати цілий блок щодо АРМА, який включає:
- Ефективність системи управління активами.
- Повну реалізацію реєстру арештованих активів (щоб бачити всю долю активу та статистику).
- Механізми контролю за заборгованістю за договорами управління, що на сьогодні вважається достатньо болючим питанням, враховуючи борг у 121,4 млн грн по 11 договорах на момент звіту.
Митниця та Податкова: розмежування функцій
Комітет підтримав позицію щодо виключення положень про надання митниці правоохоронних функцій.
Юридична логіка тут зрозуміла: щоб уникнути дублювання юрисдикції з Бюро економічної безпеки та запобігти моделі, де один орган є і сервісним, і каральним.
У сфері оподаткування Стратегія фокусується на автоматизації: блокування податкових накладних має стати прозорим, а принцип «мовчазної згоди» у разі пропуску строків розгляду документів податковою — нормою.
Конфлікт інтересів та «Уявний конфлікт»
Стратегія пропонує нове для українського права поняття «уявний конфлікт інтересів».
Це ситуація, коли у стороннього спостерігача створюється враження впливу приватного інтересу, хоча його немає.
Хоча ГНЕУ вбачає в цьому ризики правової невизначеності, комітет залишив це положення як інструмент виховання доброчесності. Також НАЗК отримує виключну компетенцію щодо роз’яснень з питань конфлікту інтересів, зокрема для суддів, що вже викликало дискусію про незалежність судової гілки.
Публічний моніторинг
Замість розмитих звітів запроваджується трирівнева система: проблема — очікуваний результат — захід.
Важливою зміною, запропонованою депутатами, є створення публічного інтерфейсу інформаційної системи моніторингу. Це дозволить громадянам у реальному часі бачити, чи призвів виконаний на 100% захід до реального вирішення проблеми.
Під час засідання було наголошено на тому, що закон має гарантувати не просто наявність внутрішньої системи моніторингу НАЗК, а публічний онлайн-дашборд.
Антикорупційний комітет рекомендував ухвалити за основу уніфікований проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки № 15230-д. На кону не лише вступ до ЄС, а й отримання близько 400 млн євро в межах програми Ukraine Facility. Процес переходить у фазу сесійного розгляду, де швидкість має поєднатися з якістю.
Одночасно із затвердженням Стратегії будуть напрацьовані зміни до профільного Закону «Про запобігання корупції» щодо механізмів координації та моніторингу. Проєкт № 15230-д буде проголосований швидко через фінансовий тиск Ukraine Facility. Проте справжня юридична дискусія розгорнеться навколо Державної антикорупційної програми (ДАП), яку Кабмін має затвердити протягом 6 місяців після закону. Програма має містити конкретні прізвища відповідальних, кошти та дедлайни, які змусять систему працювати не «на папері», а на результат.
Наразі «Судово-юридична газета» очікує на офіційне оприлюднення повного тексту об’єднаного проєкту № 15230-д на сайті Верховної Ради та продовжує уважно слідкувати за перебігом подій у профільних робочих групах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
