Антикорупційна казка про НАЗК

Історія ця почалася у далекому 2014 році. Як і в будь-якій драмі, події розвивались стрімко і непередбачувано. Напрочуд результативною виявилася співпраця влади та всіх зацікавлених і заповзятих духом представників громадськості: вдалося напрацювати пакет якісних законодавчих актів (антикорупційного характеру).

Одним із цих актів був Закон «Про запобігання корупції», положення якого заклали підґрунтя для створення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) — ключового суб’єкта, відповідального за формування та реалізацію антикорупційної політики в Україні.

2016 рік мав стати революційним у контексті реалізації антикорупційної реформи, адже саме в ньому нарешті мав відбутися повноцінний запуск НАЗК, електронної системи декларування та реалізовано ще понад 200 антикорупційних заходів. Та чомусь все пішло не так...

Вже на початкових етапах своєї роботи НАЗК відчуло серйозні перепони: неналежна матеріально-технічної база, неукомплектованість штату, відсутність підтримки з боку уряду, конфлікти з Мінюстом, затягування процесу обрання п’ятого члена НАЗК тощо.

Конструктив та прагнення до співпраці між НАЗК та іншими державними органами було годі й шукати, а в цілому все це дійство з кожним днем все більше почало нагадувати байку про лебедя, рака та щуку.

Зокрема, задля забезпечення ефективної діяльності НАЗК протягом 2016 року мало бути:

– терміново проведено прозорий конкурсний відбір 5-го члена НАЗК (Мінюст);

– здійснено належне матеріально-технічне забезпечення НАЗК (уряд);

– доукомплектовано склад апарату НАЗК (НАЗК, НАДС);

– надано НАЗК доступ до всіх інформаційних баз даних державних органів та ОМС (уряд, міністерства, інші ЦОВВ, ОМС);

– розроблено та прийнято близько 30 законів, спрямованих на ефективну реалізацію антикорупційної реформи (Мінюст, уряд, парламент);

– забезпечено процес повної перевірки декларацій (Мінюст, НАЗК);

– сформовано Громадську раду при НАЗК (уряд, НАЗК);

– забезпечено проведення антикорупційної експертизи законопроектів; сформовано стратегічне бачення державного фінансування політичних партій; вжито систему заходів, спрямованих на формування в суспільстві ідеї нетерпимості до корупції та ще багато іншого (НАЗК).

Утім, нічого із вищенаведеного реалізовано не було. При цьому далеко не завжди винним у цьому було керівництво НАЗК (див. вище відповідальних за вжиття заходів).

Загалом антикорупційна політика у 2016 році носила певного роду хаотичний характер, обумовлений неповноцінною роботою НАЗК та бажанням провладних зацікавлених осіб перетворити його з незалежної інституції на «підконтрольну».

Що очікує на НАЗК у 2017 році?

Достовірно сказати, що очікує на НАЗК у 2017 році, важко. Але зрозуміло одне — НАЗК буде об’єктом прискіпливої уваги всіх ключових політичних гравців, які зроблять усе можливе, аби максимізувати свій вплив на цей орган.

Так, скориставшись зручним моментом (проблемами з роботою сайту НАЗК в частині подання електронних декларацій) та заручившись підтримкою деяких народних обранців і громадських організацій, першу атаку на НАЗК організував уряд, внісши 11 квітня 2017 року в парламент законопроект №6335 «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції)».

Цей законопроект передбачає бліцкриг уряду, який включає всього лише два прості стратегічні ходи:

1. Будь-якою ціною зняти з посади чинну голову НАЗК Наталію Корчак. Те, що такий підхід «дещо не узгоджується» зі світовими стандартами забезпечення незалежності та стабільності функціонування таких органів, уряд не хвилює. Мета виправдовує заходи! 

Юридично це загорнуто в нехитрий нормативний пакунок — у тижневий строк з дня набрання чинності цим законом уряд (який за дивним збігом обставин є ініціатором цього законопроекту) призначить на власний смак і розсуд особу, яка виконуватиме обов’язки голови НАЗК (строком на чотири місяці).

Протягом двох місяців з дня набрання чинності цим законом конкурсна комісія повинна забезпечити проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади спеціальних уповноважених. Цікаво, що обиратиме нових кандидатів «старий» склад комісії, який і обирав діючих членів НАЗК, які наразі не задовольняють нікого (ні владу, ні громадськість).

Проте увійти до керівного складу НАЗК дисидентам нашого часу буде доволі складно. Якщо зараз Закон «Про запобігання корупції» передбачає, що кандидати конкурсною комісією обираються на кожну вакантну посаду, то за законопроектом такі особи обиратимуться лише попередньо і кількість їх необмежена — може бути обрано п'ять і більше (10, 20 тощо). У такій кількості кандидатів досить просто «розгубити» дійсно достойних та професійних претендентів, обравши керованих і найбільш прихильних та лояльних до влади.

2. Не допустити, щоб нове керівництво НАЗК було неслухняним (незалежним). Так, цим законопроектом встановлена можливість дострокового припинення повноважень голови та спеціальних уповноважених (тобто, всього керівництва НАЗК) за наявності негативного висновку комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) діяльності НАЗК. До складу ж комісії, яка буде вирішувати долю керівництва НАЗК, будуть входити (по одному) представник від президента, парламенту та уряду.

Спроба включити на порядок денний Верховної Ради законопроект №6335 провалилась тричі.

Водночас, бажання запровадити механізм ручного управління керівним складом НАЗК не дає спокою окремим зацікавленим особам, тому 6 червня 2017 року народними обранцями (І.С. Алексєєвим, І.А. Артюшенком) був поданий до Верховної Ради законопроект №6549 «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції». 

Зміст цього законопроекту дещо спрощений, ніж попередній (законопроект №6335), однак його цілі майже ідентичні:

- передбачається можливість дострокового припинення урядом повноважень голови та/або членів НАЗК на підставі висновку комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАЗК про неефективність діяльності НАЗК та неналежне виконання обов'язків головою та/або членами НАЗК;

- запроваджується щорічна незалежна зовнішня оцінка (аудит) ефективності діяльності НАЗК, яку здійснюватиме комісія зовнішнього контролю у складі трьох членів від президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

Коментарі тут зайві. Всім зрозуміло, що за такого «провладного» складу комісія буде керованою «зверху» і використовуватиметься як інструмент для «вичищення» з керівного складу НАЗК будь-кого інакомислячого.

Як і «кабмінівський» (№ 6335), законопроект №6549 передбачає дострокове припинення повноважень нинішнього керівного складу НАЗК.

Отже, у 2017 році ми й надалі будемо слідкувати за «кінематографією» національного рівня, акторами-професіоналами, аматорами, сценаристами. Проте, хочемо нагадати продюсерам та головному режисерові, а також його помічникам, про їх основні обов’язки, які мають виконуватися у відповідності до законодавства, керуючись при цьому принципом верховенства права та іншими європейськими стандартами в антикорупційній сфері.

На початку 2017 року експертами Центру політико-правових реформ, Transparency International Україна та деякими іншими експертами проведена громадська оцінка стану справ щодо здійснення антикорупційної реформи в Україні у 2015-2016 рр. Результати цієї оцінки оформлені у вигляді Альтернативного звіту з оцінки ефективності державної антикорупційної політики. У цьому звіті не лише визначені здобутки та прорахунки влади по всьому спектру антикорупційної реформи, а й вироблена низка пропозицій, реалізація яких дозволила б владі перейти від імітації до справжньої боротьби з корупцією.

Оскільки офіційної оцінки антикорупційної політики держави (у вигляді національної доповіді, підготовленої НАЗК та затвердженої урядом) немає, то цей Альтернативний звіт з оцінки ефективності державної антикорупційної політики повинен стати настільною книгою для представників всіх гілок влади на найближчі 8-12 місяців у контексті запобігання та боротьби з корупцією.

Сподіваємося, що наступного року Альтернативний звіт з оцінки ефективності державної антикорупційної політики в Україні буде таки «альтернативним» (відносно національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики), бо наразі він є єдиним документом, що містить «компромат» на кожного суб’єкта, відповідального за невиконання антикорупційних обов’язків.

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.