Співбесіди з кандидатами до Вищого антикорупційного суду: текстова трансляція

Сьогодні, 4 лютого 2019 року, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проведе співбесіди у межах конкурсу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з наступними кандидатами:

1. Міліціанов Роман Валерійович
2. Мойсак Сергій Мирославович
3. Пономаренко Іван Петрович
4. Сікора Катерина Олександрівна
5. Сорочан Алла Василівна
6. Танасевич Олена Віталіївна
7. Хамзін Тимур Рафаїлович
8. Шкодін Ярослав Віталійович
9. Янголь Євгеній Васильович

20:30 Останній на сьогодні кандидат – Євгеній Янголь.

Кандидат є суддею. Перше призначення відбулось у 2007 році у Краснопільський районний суд Сумської області. У 2009 році він був переведений до Зарічного районного суду м. Суми.

Комісія володіє даними, що в період з 2012 по 2017 рік кандидат як суддя розглянув понад 7 200 справ. Переважно це кримінальні провадження та матеріали, а також про адміністративні правопорушення і цивільні справи.

Кандидат жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності, та не був фігурантом корупційних справ, його доходи відповідають витратам.

Кандидат у Вищому антикорупційному суді не очікує легкої роботи. У процесуальному законодавстві вважає бракує положень про зловживання правами сторін, що часто заважає в роботі суду. На питання, щодо реакції кандидата, коли відбувається тиск на суддю, той зазначив, що про факти тиску буде негайно повідомляти Вищу раду правосуддя. Нещодавно, до речі, він відправляв таку заяву.

Зокрема, в Зарічному суді розглядалася справа, яка прийшла від НАБУ відносно голови Господарського суду Сумської області, якого підозрювали у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Прокуратура хотіла, щоб розгляд відбувався в іншому суді, і залучивши слідчих СБУ почала збирати дані про суддів на предмет їхніх можливих зв’язків із підозрюваним.

Вся колегія суддів розцінила це як втручання у їх діяльність і відправили відповідні заяви у ВРП.

Кандидат зізнався, що ще недостатньо знає практику ЄСПЛ, щоб можна було її ефективно застосовувати у своїй діяльності. Проте значний практичний досвід, дозволяє дуже швидко побачити суть справи. Кандидат також є прихильником того, що прокурор має особисто вручати повідомлення про підозру, а не передоручати це слідчим. Щоб не було різночитань, вважає, що або законодавчо треба уточнити процесуальні норми, або Верховним Судом висловити чітку правову позицію з цього приводу.

Після нарадчої кімнати колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо даного кандидата.

19:26 Наступний кандидат – Ярослав Шкодін.

Вищу юридичну освіту кандидат здобув у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.Сковороди. Займається індивідуальною адвокатською діяльністю. Адвокатське свідоцтво отримав у 2009 році. Також є кандидатом економічних наук.

Серед справ, у розгляді яких він брав участь як адвокат, 80% складають господарські та цивільні справи, кримінальні та адміністративні – по 10 %.

Кандидата спитали, чому таке повне розчарування у судовій системі описане ним в мотивувальній записці.

«Це тільки мої спостереження», - зазначив кандидат. За його словами, є професійні судді, але дуже багато служителів Феміди зневажливо ставляться до сторін процесу. Зверхню і неуважну поведінку демонструють помічники суддів та секретарі судових засідань. Такого не повинно бути, переконаний кандидат. Судді мають виховувати своїх помічників.

Тому основна мотивація у кандидата приєднатися до судової спільноти, щоб щось змінити.

На питання, чого не вистачає антикорупційному законодавству, кандидат зазначив, що було б добре запровадити інститут суспільного обвинувачення. Суб’єктом подання такого позову мали б бути громадські організації. А щоб не було зловживань з боку громадськості, то позов слід супроводжувати чималою грошовою заставою, яка не повертається якщо звинувачення виявиться наклепом. Так само і громадськість треба стимулювати щодо допомоги в розслідуванні корупційних злочинів. Приміром, як це робиться стосовно приватних виконавців, так само передбачити відсоток винагороди від повернутих державі корупційних коштів.

Після нарадчої кімнати колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо даного кандидата. 

18:11 Наступний кандидат — Тимур Хамзін.

Він працює суддею тільки з 2016 року у Куйбишевському районному суді Запорізької області. До цього з 2002 року обіймав різні посади на Запорізькому автомобілебудівному заводі та займався індивідуальною адвокатською діяльністю. Адвокатське свідоцтво отримав у 2009 році. З початком роботи суддею адвокатська діяльність припинена.

Юридичну освіту кандидат отримав у 2000 році в Запорізькому інституті державного та муніципального управління. Крім того, у 2008 році, після навчання у міжгалузевому інституті післядипломної освіти при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» він став спеціалістом з інтелектуальної власності.

На питання, чому він не брав участь у конкурсі до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, кандидат відповів, що цікавість антикорупційної теми і можливості для професійного і кар’єрного зростання його більше приваблюють.

Можливості переїзду Т. Хамзіна не лякають, адже він і зараз працює на відстані 130 км від місця реєстрації. За його словами , у 2016 році виникла дилема, ставати чи не ставати суддею, адже в області була лише одна вакансія, саме у Куйбишевському районному суді. Кандидат тоді, незважаючи на незручності, обрав роботу суддею.

Справ щодо корупційних злочинів Тимур Хамзін не розглядав, але йому, бувало, розподіляли справи, де фігурантами виступали державні посадовці. Зокрема, одна справа була пов’язана із застосуванням ст. 365 ККУ. Працівник патрульної поліції безпідставно пирснув сльозогінним газом в обличчя особи. Кандидат готував обвинувальний вирок, але ознайомившись з існуючою на той час судовою практикою Верховного Суду, яка говорила, що визначальним критерієм у таких справах є заподіяна матеріальна шкода, змушений був перекваліфікувати дії правоохоронця на нанесення ним легких тілесних ушкоджень. Проте під час розгляду в апеляції Велика Палата Верховного Суду змінила правову позицію — тепер враховується і нанесена нематеріальна шкода, тож згадану справу повернули на додатковий розгляд.

Після обговорення у нарадчій кімнаті колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо кандидата.

16:50 Наступний кандидат — Олена Танасевич.

Вона є суддею Печенізького районного суду Харківської області, працює там з травня 2012 року. Розглянула 1093 справи. Додатково розвивається: 23 жовтня 2018 року отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук.

На питання про мотивацію вибору антикорупційного суду для подальшої діяльності кандидат відповіла, що хоче, щоб перед її дітьми ніколи не виникали питання про зміну країни проживання. За час роботи суддею їй не випадало розглядати корупційні справи — система авторозподілу призначала їх іншим суддям. Та на думку кандидата, процедура розгляду таких справ практично ідентична до розгляду будь-яких кримінальних справ, тим більше, що у неї є досвід роботи слідчим суддею.

На запитання, що б вона ще вдосконалювала у своїх знаннях та навичках, Олена Танасевич повідомила, що продовжила б вивчати різні сторони антикорупційних справ, адже ці злочини дуже пов’язані з певними економічними махінаціями, зокрема легалізацією коштів, отриманих незаконним шляхом. Професійну цікавість викликає також виявлення шляхів виведення корупційних коштів, які, як правило, маскуються під цивільно-правові угоди.

Стосовно майнового стану кандидата запитали, для чого її чоловік, який займається підприємницькою діяльністю, купив аж шість земельних ділянок у Запорізькій області. О. Танасевич запевнила, що на переконання чоловіка, який свого часу їздив на заробітки до Великобританії, найкраща інвестиція — в землю. Чоловік знайшов недорогі земельні ділянки в Запорізькій області, придбав їх з метою подальшої бізнес-діяльності і тепер приводить їх до ладу — викорчовує старий черешневий сад.

Після обговорення у нарадчій кімнаті колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо кандидата.

15:54 Наступний кандидат — Алла Сорочан.

Вона — суддя у відставці. Всю свою суддівську діяльність провела у Врадіївському районному суді Миколаївської області, де працювала з 2003 року. У 2017 році подала у відставку. Загальний стаж роботи суддею — 13 років і 7 місяців.

ГРМЕ негативної інформації щодо кандидата не має.

Свою відставку суддя пояснила необхідністю догляду за близькою людиною. На жаль, та людина померла, і кандидат вирішила повернутися в професію. На запитання, чому при наявності вибору вона обрала саме антикорупційний суд, Алла Сорочан відповіла, що вважає, що корупція є загальним злом. «Отже, хочете в суд добра і справедливості», — чи то запитав, чи підсумував член колегії Андрій Козлов.

Прогнозовано, що кандидата питали про ставлення до сумно відомих подій 2013 року — фактів зухвалого насилля з боку правоохоронців. А. Сорочан повідомила, що мешканці Врадіївки й досі мають різне сприйняття тих подій: люди не вірять, що таке могло статися у правоохоронних органах. Але є вирок, який набув законної сили.

У кандидата також поцікавились, чи мала вона як суддя справу з корупційними справами. Вона розповіла, що у червні 2010 року ухвалювала рішення у справі щодо махінацій з державною соціальною допомогою на дітей. Дві працівниці соціальних служб у змові з працівником банку приписували неіснуючих дітей до родин, які мали право на соціальну допомогу. Злочинці обирали ті родини, де не цікавились реальними сумами грошової допомоги. Загалом було привласнено близько 300 тис. грн. Суддя ухвалила обвинувальний вирок про позбавлення волі, й апеляційна інстанція залишила його в силі.

Також у кандидата запитували, чому вона не повідомила про свою індивідуальну адвокатську діяльність. Алла Сорочан повідомила, що на момент подачі документів вона тільки проходила адвокатську практику.

Після обговорення у нарадчій кімнаті колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо кандидата.

14:06 Наступний кандидат — Катерина Сікора.

З 2009 року кандидат займається індивідуальною адвокатською діяльністю, а також була найманим юристом у підприємницьких структурах. У 2016–2018 роках тимчасово припиняла адвокатську діяльність у зв’язку і відпусткою з догляду за дитиною. Загальний адвокатський стаж — 7 років і 7 місяців. Спеціалізувалася переважно на господарському і адміністративному праві, однак брала участь і у цивільних справах та справах з адміністративних правопорушень.

Освіта — магістр права після закінчення Дніпропетровського національного університету за спеціальністю правознавство. У 2013 році отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціалізацією земельного, аграрного, екологічного і природоресурсного права. Вільно володіє англійською мовою.

Катерина Сікора має значні статки, адже члени її родини працюють у сфері підприємництва. ГРМЕ ставила їй певні запитання щодо доходів і майна, але отримала вичерпні відповіді, які експертів, очевидно, задовольнили.

Кандидата запитали, як вона збирається розглядати кримінальні справи, якщо відповідного досвіду в цій сфері не має. «Досить швидко опановую нові знання», — відповіла кандидат. Великого навантаження вона не боїться, бо знає поняття «треба». До того ж, вміє протистояти тиску. Для прикладу кандидат навела своє річне протистояння з Дніпровським підрозділом Держгеокадастру, який не хотів реєструвати земельну ділянку. Попри запевнення чиновників, що реєстрація не буде здійснена ніколи, К. Сікорі вдалося добитися свого законними методами.

Після обговорення у нарадчій кімнаті колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо кандидата.

13:32 Наступний кандидат — Іван Пономаренко.

Він суддя у відставці. Колись працював у прокуратурі, де дійшов до посади прокурора району. У 2007 році розпочав кар’єру судді з призначення у Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Через рік, у травні 2008 року був переведений до Тернівського міського суду Дніпропетровської області і працював там до 2017 року, коли подав заяву про відставку.

Інформації про невідповідність доходів і витрат кандидата не виявлено. Запитань від ГРМЕ також не надходило.

Члени колегії поцікавилися, чому І. Пономаренко вирішив повернутися на роботу суддею. Кандидат відповів, що хоч і не розглядав корупційні справи як суддя суду першої інстанції, має бажання за допомогою свого досвіду викорінювати корупцію, яка загрожує існуванню нашої країни.

Наступне запитання стосувалося того, чому кандидат так швидко пішов у відставку, у порівняно молодому віці. Іван Пономаренко пояснив, що на 2017 рік мав 20 років сукупного стажу. У той час велися жваві дискусії щодо пенсійної реформи, і була загроза, що сукупний стаж можуть скасувати, тому він вирішив подати заяву про відставку, щоб мати певні соціальні гарантії, оскільки якісь інші доходи, крім офіційного, його не цікавили. Після ряду рішень КСУ щодо питань грошового і довічного утримання суддів він зрозумів, що статус суддів буде захищений, і вирішив повернутися у професію. «Коли у мене зафіксований факт відставки, його не скасує жоден суд, навіть європейський», — зазначив кандидат.

Щоправда, після відставки він жодною правничою діяльністю не займався, хоча з 2005 року має адвокатське свідоцтво.

На початку 2000-х Іван Пономаренко брав участь у виборах народних депутатів у мажоритарному окрузі, де посів друге місце. Цей факт він пояснив тим, що на той час працював у прокуратурі й відчував певний тиск на себе через розслідування однієї кримінальної справи, що стосувалася махінацій з розпаюванням земель КСП, де простих людей хотіли позбавити паїв.

Після обговорення у нарадчій кімнаті колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо кандидата.

12:43 Другим до співбесіди запросили Сергія Мойсака.

Він науковець і адвокат, який бере участь у конкурсі за сукупним стажем. У 2001 році він здобув вищу освіту в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди. Займається науково-дослідною работою, кандидат юридичних наук. У 2007 році отримав адвокатське свідоцтво. Адвокатською діяльністю займається індивідуально. Найбільше справ, у яких він брав участь, належать до кримінальної спеціалізації, але в його практиці було чимало й адміністративних, цивільних та господарських справ. Протягом останніх 9 років брав участь у приблизно 90 справах.

Спецперевірка не встановила фактів, які могли б свідчити про недоброчесність кандидата або порушення ним професійної етики. ГРМЕ надсилала йому кілька запитань щодо участі у Національній асоціації адвокатів України, майна та доходів, на що отримала вичерпні відповіді й документальні підтвердження. Ці відповіді ГРМЕ задовольнили.

Зокрема, у кандидата цікавилися, чому після 2014 року він не вказував у деклараціях квартиру, якою володів у Нікополі. Сергій Мойсак пояснив, що того року він продав квартиру. Договір купівлі-продажу нотаріально завірений, однак нотаріуси отримали змогу вносити зміни у попередні реєстри тільки у 2018 році, тому там висвічувалася недостовірна інформація.

Члени колегії поцікавилися у кандидата, як він уявляє себе в ролі судді, адже такого досвіду роботи він не має. «Буду намагатися опанувати навички роботи судді якнайскоріше», — відповів С. Мойсак. Суддею він хоче стати, серед іншого, ще й заради того, щоб більш повно використати свій потенціал як науковця. Сфера його наукових інтересів — законність чи незаконність рішень, які ухвалюються високопосадовцями, перевищення ними своїх повноважень. На цю тему у кандидата є ряд наукових публікацій.

Після обговорення у нарадчій кімнаті колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо кандидата.

11:59 У кандидата запитали, чому він вирішив змінити свою господарську спеціалізацію, адже в антикорупційному суді переважна кількість справ буде відноситись до кримінального судочинства. Роман Міліціанов відповів, що в районному суді працював якраз слідчим суддею, а після поділу суддів у 2015 році на палати увійшов до кримінальної. Він вважає, що отриманий згодом досвід у господарському судочинстві допоможе йому в антикорупційному суді при розгляді складних категорій справ, де треба буде аналізувати висновки експертів, розрахунки у межах проваджень тощо.

Спитали у кандидата і про причини зміни регіону роботи. Він пояснив, що переїзд до Вінниці був продиктований побутовими проблемами у Сумах, а у Вінниці проживають його батьки.

Наступне питання стосувалося того, чи збирається Р. Міліціанов працювати у Києві, адже тут у нього також немає власного помешкання. Кандидат повідомив, що розвиток транспортного сполучення між Вінницею і Києвом, зокрема, запуск потягу «Інтерсіті», який довозить до столиці за 2,5 години, знімає цю проблему.

Далі члени комісії повернулися до того, чому кандидат все-таки не декларував місце свого проживання у Сумах. Роман Міліціанов пояснив, що в той момент у законодавстві не було прямої вимоги вказувати місце проживання при заповненні паперової декларації. Крім того, у перший рік роботи у районному суді йому доводилось орендувати житло, бувало, й подобово.

У кандидата також поцікавилися, чому, незважаючи на практичний досвід і науковий ступінь, він зміг набрати за виконання практичного завдання у конкурсі тільки 60 балів. Р. Міліціанов відповів, що думав, що написав краще, але значить, саме такий його рівень. У будь-якому разі, переконаний кандидат, він входить у ТОП-100 претендентів до Верховного Суду та Антикорупційного суду.

Після обговорення в нарадчій кімнаті колегія ВККС оголосила перерву для прийняття рішення щодо кандидата.

11:15 Співбесіду проводить колегія ВККС у складі Володимира Бутенка, Андрія Козлова та Станіслава Щотки.

Першим до співбесіди запросили Романа Міліціанова.

У 2007 році він закінчив Національну юридичну академію ім. Я.Мудрого. У 2012 році був призначений суддею Зарічного районного суду Сум, а в 2016 переведений на посаду судді Господарського суду Вінницької області. Того ж року кандидат отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук у Харківському національному університеті внутрішніх справ. 23.08.2017 його повноваження як судді закінчилися.

За весь період діяльності на Р. Міліціанова надходило 9 скарг. У 8 випадках скаржникам було відмовлено, а одна скарга взагалі залишена без розгляду. Таким чином, до дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.

Втім, Роман Міліціанов увійшов до переліку 55 кандидатів, щодо яких є певні сумніви у громадських організацій. Зокрема, їх претензії полягають у неналежному декларуванні кандидатом місця проживання, а також у тому, що він постановляв завідомо м’які вироки особам, які притягувалися до відповідальності у справах про корупцію. Втім, після отримання письмової відповіді від кандидата Громадська рада міжнародних експертів вирішила не викликати його на спеціальне засідання.