20 травня у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду відбулися збори суддів. У них взяли участь 48 суддів з 52, у тому числі судді, які нещодавно склали присягу. Четверо суддів не мали можливості обговорити з колегами питання роботи КСЦ, оскільки здійснюють правосуддя у Великій Палаті.
Головні питання, які ставили перед собою судді — затвердження нового складу судових палат та постійних колегій суддів.
Збори затвердили склади трьох судових палат та обрали постійні колегії у складі трьох суддів. Лунали пропозиції створити чотири палати, але вони не були підтримані.
До складу першої палати увійшли наступні судді:
Друга палата сформована з наступних суддів:
Склад третьої палати такий:
При цьому штат третьої палати складає 16 суддів, оскільки чотири судді відряджені у Велику Палату, а саме:
Як повідомив голова КЦС у складі Верховного Суду Борис Гулько, третя судова палата була створена ще при формуванні касаційного суду, але у ній були судді, обрані до Великої Палати та відряджені до неї. Отже, початок її діяльності був фактично відкладений до моменту поповнення КЦС новими суддями.
Що стосується пропозицій утворити чотири палати, вони є слушними, проте мають бути більш детально обговорені у світлі питання переходу палат на спеціалізацію. Крім того, така структура вимагає внесення змін до штатного розкладу.
Питання спеціалізації палат вже розглядається у рамках робочої групи. Втім, важко визначити, які саме справи слід віднести до компетенції кожної з палат. Більшість справ виникають із договорів, банківських спорів (вклади, кредитні правовідносини), але ці категорії справ поступово зменшуються. Натомість росте кількість справ, які виникають із земельних та сімейних правовідносин. Крім того, існує залишок нерозглянутих справ, які залишилися від Вищого спеціалізованого суду, по яких уже створено колегії, ці справи призначені до розгляду. Таких справ близько 9000, розглянути їх планується до кінця року. Тому спеціалізацію палат треба вводити поступово. До того ж, існують суто технічні питання, пов’язані з фінансуванням, штатним розкладом, кадрами.
Як відомо, до складу Великої Палати повинні входити по п'ять представників від кожного касаційного суду (цивільного, господарського, адміністративного, кримінального). До сьогоднішнього дня склад касаційних судів не був повний, і від них було обрано тільки по чотири представника. Можливість сформувати повний склад ВП з’явилася після поповнення Верховного Суду новими суддями.
Голосування за представника КЦС у складі Великої Палати, на жаль, не вдалося. По-перше, три палати не висунули жодного кандидата. По-друге, єдиним самовисуванцем став суддя Віктор Пророк, проте у ході таємного голосування за нього віддали голоси лише 17 суддів, 27 не підтримали кандидатуру. Три бюлетені було визнано недійсними.
Таким чином, збори суддів КЦС не змогли визначитися зі своїм представником. Голова КЦС у складі Верховного Суду Борис Гулько не вважає це критичним, оскільки у ВП вже достойно представлені судді КЦС у кількості 4 чоловік. На наступних зборах суддів можна буде повернутися до цього питання.