Перший вирок кримському судді за державну зраду

Вперше від початку російської агресії кримського суддю позбавлено волі строком на 12 років з конфіскацією всього належного майна за звинуваченням у державній зраді. Таке рішення було прийняте колегією суддів Святошинського районного суду Києва 11 липня у справі 759/5737/17.

Обставини справи

Як зазначено у повному тексті рішення, громадянка України, будучи суддею Апеляційного суду АР Крим, вчинила державну зраду, а саме, умисно на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України надавала Російській Федерації як іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України за таких обставин.

Внаслідок розпочатої 20 лютого 2014 року збройної агресії РФ проти України відбулася воєнна окупація невід`ємної частини України — Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (далі — АР Крим), а в подальшому і незаконна анексія цієї території України.

Продовжуючи діяльність проти України, РФ утворила на окупованій території України в АР Крим федеральні органи державної влади РФ, правоохоронні органи та органи судової системи, місцевого самоврядування, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією.

Під час цих подій обвинувачена, будучи суддею Апеляційного суду АР Крим та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності РФ проти України шляхом окупації та подальшої анексії території України в АР Крим, з власної ініціативи добровільно вирішила надати допомогу РФ в проведенні такої діяльності на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, тобто вчинити державну зраду.

Вона особисто взяла участь в утворенні та функціонуванні на території АР Крим системи незаконних органів окупаційної судової влади РФ. Зокрема, продовжила здійснювати «правосуддя», керуючись як «суддя Апеляційного суду Республіки Крим» законодавством РФ, тобто незаконно створеного на тимчасово окупованій території України «судового органу РФ» до створення та початку діяльності на окупованій території України судів РФ.

Також обвинувачена суддя підготувала та подала до ВККС РФ особисту заяву про рекомендацію на вакантну посаду «судді» незаконно створеного на території АР Крим «Верховного Суду Республіки Крим» та взяла участь у проведенні конкурсу, в результаті чого була призначена на посаду «судді Верховного Суду Республіки Крим».

Позиції сторін

Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої, остання показань суду не надавала, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавала.

Суд дійшов висновку, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченої, яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття, як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Відповідно, і призначений державою захисник не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо висунутого обвинувачення. Проте все ж таки зазначив у суді, що вина обвинуваченої у вчиненні поставленого у провину злочину не доведена допустимими, належними та переконливими доказами поза розумним сумнівом (мотив дій обвинуваченої не встановлено, а умисел в її діях на державну зраду — не доведено, суддя мала право на свободу пересування та працю, чим і скористалася, матеріали справи містять копії документів та роздруківки з мережі Інтернет, походження яких невідоме, у праві не існує визначення поняття «підривна діяльність»), а відтак суду належить ухвалити виправдувальний вирок через недоведення участі у вчиненні злочину.

Висновок суду

Суд, дослідивши всі обставини справи, дійшов висновку, що дії обвинуваченої носили свідомий і добровільний характер. Адже вона не складала своїх повноважень судді Апеляційного суду АР Крим, продовжує здійснювати «правосуддя» як «суддя Апеляційного суду Республіки Крим», керуючись при цьому матеріальним та процесуальним правом іноземної держави, бере успішну участь у конкурсі на зайняття посади «судді Верховного Суду Республіки Крим».

Також у рішенні зазначено, що мотив вчинених дій не впливає на кваліфікацію діяння.

У результаті розгляду справи суд визнав підсудну винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України , а саме у державній зраді, за що їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією всього належного їй майна.

Початок строку відбування покарання буде рахуватися з дня її затримання та приведення даного вироку до виконання.

Наразі жодної інформації про оскарження рішення в апеляційному порядку у Реєстрі судових рішень немає.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала висновок ВС щодо того, які вимоги майнового характеру може висувати ДФС.

Також ми писали, що, згідно висновку ВС, при ухваленні постанови інспектор має вказати, який конкретно пункт ПДР порушила особа.