Позиція КЦС ВС: оператор АЗС несе відповідальність за належну заправку автомобілів

Банальна неуважність продавця чи надавача послуг може нашкодити споживачу і призвести, відповідно, до необхідності компенсації завданої шкоди. Якщо, звичайно, йому не вдалося довести відсутність своєї вини.

Про це йдеться у Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 25 липня 2019 року у справі № 161/626/17.

Згідно з матеріалами справи, суперечка виникла між власником автомобіля, обладнаного дизельним двигуном, та товариством з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ», на АЗС якого зазначений автомобіль випадково заправили не дизельним пальним, а бензином. Автомобіль за кілька кілометрів від заправки вийшов з ладу, і власник змушений був витрачатися на ремонт. Проте на АЗС відмовилися визнати свою провину. Власник автомобіля звернувся до суду.

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 3 червня 2016 року він здійснив заправку свого автомобіля марки «БМВ», обладнаного дизельним двигуном, на автозаправній станції «ВОГ». Зупинившись біля колонки та повідомивши заправнику, що він заправляє дизельне пальне, вирушив на касу, назвав номер колонки та повідомив, що заправляється на 250 грн, розрахувався, сів в авто і поїхав. Від`їхавши від заправки приблизно 5-6 км, він зупинився на стоянці, проте надалі завести двигун не зміг, оскільки виявилося, що його автомобіль знаходиться у несправному стані. Він був вимушений викликати евакуатор і звернутися на СТО для проведення ремонту автомобіля. З`ясувалося, що працівник АЗС заправив його авто замість дизельного пального бензином марки А-95. Він відразу звернувся до АЗС для врегулювання спірної ситуації, проте начальник АЗС категорично відмовилася визнати помилку АЗС, поводилася з ним грубо, у зв`язку з чим він був змушений викликати поліцію та написати відповідну заяву. На підставі його заяви працівниками поліції проведено перевірку та встановлено особу, що заправляла автомобіль.

Ремонт автомобіля обійшовся в суму майже 34 тис. грн. Крім того, позивач зазначив, що внаслідок пошкодження його транспортного засобу діями відповідача йому були спричинені душевні хвилювання через незаконність та несправедливість по відношенню до нього. Він був змушений звертатися до керівництва АЗС, відлучився від справ, став дратівливим, що вплинуло на його родинні стосунки та стосунки з колегами і друзями.

Суд першої інстанції своїм рішенням від 4 квітня 2017 року позов задовольнив частково. З ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» на користь позивача було стягнуто на відшкодування завданих збитків 33 371,99 грн, а також 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Суд, ухвалюючи своє рішення, керувався міркуваннями доведеності неправомірності поведінки відповідача. Адже позивач на обґрунтування позову надав докази, які свідчать про те, що діями працівників відповідача йому завдано шкоди, внаслідок заправки його автомобіля невідповідним пальним. Зокрема, продаж зазначеного виду пального саме позивачу підтверджувався роздруківкою з рахунку бонусної карти «Прайд» (діє в мережі АЗС «ВОГ»), яку мав позивач. Також саме працівником відповідача було заправлено бензином автомобіль з дизельним двигуном, яким користується позивач. У свою чергу, відповідач не надав доказів, які свідчили б про відсутність у діях його працівників вини у заподіянні шкоди позивачу. Також відповідач не надав суду даних про проведення службової перевірки та результатів такої перевірки.

Таку позицію підтримала і апеляційна інстанція. ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» не заспокоїлось і подало касаційну скаргу.

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив наступні висновки.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про захист прав споживачів» шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які, зокрема, визначають порядок роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, гасом, маслами, мастилами (далі — Правила).

Згідно з пунктом 11 Правил шкода, завдана життю, здоров`ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб`єктом господарювання в повному обсязі та в порядку, установленому законодавством.

За загальною нормою наведених Правил заправка автомобілів провадиться оператором АЗС або під його наглядом, що покладає відповідальність за заправлення відповідного палива саме на працівника відповідача.

Суд виходить з того, що заправка автомобіля, обладнаного дизельним двигуном, бензином з погляду чинного законодавства є продажем продукції з дефектом, оскільки призвела до виходу з ладу автомобіля позивача.

За змістом частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Таким чином, Верховний Суд дійшов переконання, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Касаційну скаргу було залишено без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.

Детальніше зі справою можна ознайомитись за посиланням.