Практика Верховного Суду щодо застосування протоколу розбіжностей до договору

Підписання додаткової угоди і специфікації до неї із застереженням «з урахуванням протоколу розбіжностей до протоколу погодження ціни» свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо зміни ціни. Такого висновку дійшов КГС ВС у справі №910/15190/18 (постанова від 9 грудня 2019 року).

Фабула справи. Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило стягнути з Міністерства оборони України 519 873,14 грн заборгованості за договором про закупівлю товару за державні кошти.

Судами з'ясовано, що сторони намагались змінити ціну товару, проте не досягли згоди щодо розміру зменшення ціни. У зв'язку з цим відповідачем складений протокол погодження договірної ціни, в якому пропонувалась ціна товару 1 057 742,86 грн. Вказаний протокол позивач підписав з протоколом розбіжностей, в якому кожна сторона вказала свою ціну товару, яка нею пропонується. Також сторонами підписаний протокол узгодження (розбіжностей до протоколу погодження договірної ціни, в якому вони чітко зазначили, що різниця в ціні товару в сумі 519 873,14 грн (1 577 616 – 1 057 742, 86 грн) є спірною.

Тобто додаткова угода, як і специфікація до неї, були підписані позивачем із застереженням «з урахуванням протоколу розбіжностей до протоколу погодження ціни».

Мотиви Суду. Нагадаємо, відповідно до ст. ст. 626, 638 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції. При цьому розбіжності, що залишились неврегульованими, необхідно передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.  

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним. Коли ж одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погодилася з висновком апеляційного суду, що наявними у справі доказами не підтверджується досягнення сторонами згоди щодо зміни ціни, вказаної у договорі, відтак вказаний пункт договору є чинним саме в первісній редакції.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, чи може стягуватися моральна шкода за порушення умов договору.

Крім того, ми писали, що ВП ВС вирішила виключну правову проблему перебігу позовної давності.