Законопроект про медіацію передбачає зміни до процесуальних кодексів

Громадяни або бізнесмени, які намагаються вирішити спірне питання, як правило, стикаються з бюрократичними довготривалими процедурами. І ще не факт, що ці процедури приведуть до позитивного вирішення спору.

Практика довела, що заходи адміністративного оскарження є недоцільними, малоефективними та неекономними. Звернення ж до суду є затратною та довготривалою процедурою.

Саме тому влада вже вкотре намагається запровадити нові для України способи залагодження конфліктів, у числі яких — і медіація.

Наразі в Україні процедура медіації не регламентована на законодавчому рівні, що значно ускладнює її застосування на практиці. Попередня спроба ухвалити відповідний закон провалилася (мова йде про законопроект №3665 «Про медіацію»).

Нещодавно Кабмін надіслав до Верховної Ради новий законопроект №2706 від 28.12.2019 «Про медіацію».

Законопроект відтворює текст ст. 5 Директиви 2008/52/EC і запроваджує модель добровільної медіації, де суд має право рекомендувати сторонам медіацію, а сторони можуть відмовитися від неї. Саме така модель обрана законодавцем, оскільки досудове врегулювання спорів не є обов’язковим і не може обмежувати право на судовий захист.

Згідно із законопроектом медіація — добровільна, позасудова, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.

Сферу застосування медіації Кабмін пропонує не обмежувати. Автори законопроекту бачать її застосовування у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносинах, а також кримінальних провадженнях під час укладання угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин.

Наскільки це спрацює на практиці, невідомо, оскільки державні органи позбавлені дискреції, тому застосування медіації в адміністративних правовідносинах виглядає вельми сумнівним.

Медіація може проводитися як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

Медіація не застосовується у спорах (конфліктах), якщо такі спори (конфлікти) впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не беруть участі у медіації, та в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи, що у судових спорах притягнення третіх осіб до справи є нормальною розповсюдженою практикою, наявність норми щодо третіх осіб унеможливить проведення медіації у значній кількості випадків.

Втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, будь-яких інших фізичних і юридичних осіб у діяльність медіатора під час підготовки та проведення медіації забороняється. На практиці багато суддів та державних службовців є сертифікованими медіаторами, тому варто було б чітко визначити, що мається на увазі під втручанням.

Медіація починається з моменту укладення сторонами договору про її проведення. За відсутності письмового договору вважається, що медіація починається з моменту, коли сторони вчинили дії, необхідні для початку процедури.

Договір про проведення медіації укладається між сторонами конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами).

Угода за результатами медіації повинна містити спільне рішення сторін медіації про врегулювання конфлікту (спору) та є обов’язковою для виконання сторонами.

Закони, до яких будуть внесені зміни

За задумом ініціаторів законопроекту, медіація буде запроваджена в трудове законодавство, та будуть внесені зміни у процесуальні кодекси.

По-перше, буде шанс вирішувати трудові конфлікти за участю медіатора. В статтю 221 КЗпП (це той самий кодекс, який влада пропонує скасувати) пропонують включити частину наступного змісту:

«За згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом з метою врегулювання трудового спору може бути проведена медіація».

По-друге, законодавцю пропонується затвердити новий процесуальний інститут — судову медіацію. Згадки про медіацію та медіаторів у судовому процесі було включено в процесуальні кодекси при проведенні судової реформи. Проте механізми її проведення в кодексах не містяться.

Згідно із законопроектом №2706 суд, третейський суд, міжнародний комерційний арбітраж роз’яснює сторонам у справі їх право на будь-якій стадії судового, третейського, арбітражного провадження провести позасудове врегулювання конфлікту (спору) шляхом медіації.

Спільне рішення сторін медіації про врегулювання конфлікту (спору) за результатами медіації може затверджуватися судом, третейським судом, міжнародним комерційним арбітражем в установленому законодавством порядку.

Медіаторів хочуть заборонити допитувати як свідків (стаття 65 КПК), а домовленості стосовно угоди про примирення проводити за допомогою медіатора (медіаторів) (стаття 469 КПК).

У господарському, адміністративному та цивільному процесах бажання врегулювати спір за допомогою медіації стане підставою для оголошення перерви у підготовчому засіданні або для зупинення провадження у справі.

Тенденції до впровадження медіації в правовий простір України не є новими — вони зафіксовані ще в Указі Президента України №361/2006 від 10.05.2006 «Про концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів», де серед інших положень передбачено необхідність розвитку альтернативних (позасудових) способів врегулювання спорів, створення умов для стимулювання дешевших і менш формалізованих способів їх врегулювання та інформування громадськості про переваги таких способів захисту прав порівняно з судовим механізмом, а також зазначено, що звернення до суду бажано використовувати як винятковий спосіб врегулювання юридичних спорів.

Указом Президента України №597/2011 від 24.05.2011 «Про Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні» впроваджується новий інститут для кримінального права України — інститут відновного правосуддя (щодо неповнолітніх), і звертається увага на необхідність сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом запровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника.

Згадується про процедуру медіації і в Законі України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, ст. 7 цього Закону передбачає, що одним з видів послуг з надання первинної безоплатної правової допомоги в Україні є надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Згідно зі ст. 1 цієї угоди, Україна і ЄС мають посилювати співпрацю в сфері правосуддя, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод. Країни Європейського Союзу погодилися, що забезпечення верховенства права та кращого доступу до правосуддя має включати доступ як до судових, так і до позасудових методів врегулювання спорів.

7 серпня 2019 року міністром юстиції України було підписано від імені України Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про Міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації (Сінгапурська конвенція про медіацію).

Як суди застосовують медіацію

Фактично новий законопроект закріплює і регламентує вже існуючий порядок речей. Так, судді все частіше намагаються застосовувати медіацію як спосіб вирішення спорів.

В 2019 році у декількох справах, що знаходилися на розгляді Касаційного адміністративного суду, зупинялося провадження для надання можливості сторонам досягнути примирення. Провадження знаходилися на розгляді судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Проте такий процес примирення відбувався без участі судді, зокрема і через те, що сьогодні не вистачає ні достатнього нормативного підґрунтя, ні суддівського досвіду в медіації.

Голова КАС у складі Верховного Суду Михайло Смокович звертав увагу на те, що основна мета впровадження медіації полягає в тому, щоб обидві сторони, вирішивши конфлікт, були задоволені результатом. Адже під час розв’язання спору в судовому порядку сторона, яка програла, не завжди оцінює рішення як справедливе. Крім того, успішне впровадження медіації дасть змогу суттєво розвантажити суди. Також Михайло Смокович вважає, що такі поняття як «медіація» і «мирне врегулювання спору за участю судді» для кращого розуміння потребують теоретичного обґрунтування з боку науковців. Для цього мають бути підготовлені кваліфіковані судді-медіатори, які розглядатимуть такі заяви.

Бахмацький районний суд Чернігівської області при розгляді справи про адміністративне правопорушення зазначив наступне:

«Окремо Суд наголошує, що проведені заходи є елементом втілення в Україні такого правового і соціального інституту, як медіація, яка на момент розгляду справи не має чіткого законодавчого регулювання. Медіація є однією з найпопулярніших форм врегулювання конфліктів у розвинених країнах. Вона отримала значний розвиток у країнах Європейського Союзу, Австралії, США та активно розвивається на території країн пострадянського простору. А тому застосування заходів по примиренню в даній справі, як наслідок, буде сприяти розвитку громадянського суспільства та формуванню культури мирного цивілізованого вирішення конфліктів на засадах взаємних інтересів та згоди».

З цих підстав суд вирішив звільнити порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Господарський суд Одеської області 26 грудня 2018 року виніс ухвалу по справі №916/2215/18, у якій зазначив: «Беручи до уваги, що позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду, а також враховуючи, що подання такої заяви жодним чином не порушує права та інтереси відповідача у справі, суд, застосовуючи принцип медіації, вважає за можливе залишити вказану позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України».

Київський районний суд Одеси у справі №520/6320/15-ц 13.12.2018 виніс ухвалу, в якій зазначив, що «після проведення експертних досліджень та ознайомлення учасників справи з відповідними висновками сторони намагались вирішити спір за допомогою медіації, однак згоди не дійшли».

У постанові від 23.10.2018 Київського районного суду Харкова у справі №640/19008/18 вказано, що «з метою медіації з боржником було укладено договір №18.07.04 від 19.07.2018 з юридичною компанією ILF та вже понесені немалі витрати на супровід стягнення боргу».

Є ризики, що медіація не завжди може бути успішною, а іноді і взагалі може бути використана сторонами з метою затягування справи.

Так, у справі №644/8544/17 Харківський апеляційний суд зазначив, що він за клопотанням сторін надавав можливість досягти мирової угоди та провести процедуру позасудової медіації, що не було успішним, що процесуальну поведінку сторони відповідача, пов`язану з неявкою у судове засідання, колегія суддів розцінює як зловживання процесуальним правом, спрямоване на затягування апеляційного розгляду справи поза межі розумних строків, що, відповідно до ст. 44 ЦПК України, є неприпустимим, внаслідок чого апеляційний розгляд справи був закінчений за їх відсутності.

Не вдалося врегулювати спір мирним шляхом і у справі №520/11599/18. Судом для можливого мирного врегулювання спору, пов`язаного із втручанням держави у сімейні відносини, була надана порада сторонам пройти медіацію (без участі судді), на що сторони погодились і звернулись до незалежного медіатора, однак після проходження курсу медіації спір мирним шляхом врегульовано не було.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що в Україні перепишуть норми про кримінальну відповідальність за геноцид, мародерство, пропаганду війни.