Гучна музика в нічний час: коли заклад громадського харчування можна притягнути до відповідальності

За порушення вимог законодавчих актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях настає адміністративна відповідальність за статтею 182 КУпАП.

Шум на захищених об’єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. Заклади громадського харчування віднесені до захищених об’єктів в розумінні положень частини першої статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». У нічний час, з двадцять другої до восьмої години, на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Які докази є достатніми для підтвердження порушення правил додержання тиші закладами громадського харчування?

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 650/1061/16-а зазначив: «Для встановлення факту вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КУпАП, має бути встановлено перевищення  рівня шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу доби».

Водночас Верховний Суд наголошує, що допустимість рівня шуму не може доводитися лише показаннями свідків.

Так, у справі № 650/1061/16-а позивачка посилалася на те, що її було притягнуто до відповідальності за порушення статті 182 КУпАП щодо правил додержання тиші в громадських місцях. Вона зазначала, що «правопорушення  фактично не було, оскільки рівень шуму, установлений санітарними нормами для відповідного часу, не було перевищено, а особою, яка склала протокол, рівень шуму не досліджувався».

Районний суд задовольнив позовні вимоги. Суд першої інстанції виходив із того, що оспорювані постанови відповідача є незаконними у зв’язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Постанови були не вмотивовані і не підтверджені доказами, зібраними відповідно до вимог закону. Суд апеляційної інстанції не погодився з рішенням районного суду та скасував його.  

Колегія суддів КАС ВС при розгляді касаційної скарги звернула увагу на те, що обставини, які повинні доводитись  дослідженням шумового навантаження уповноваженими органами (допустимості рівня шуму), не можуть  доводитись показаннями свідків.

Будь-яких доказів перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами, матеріали справи не містили, тому КАС ВС погодився з постановою районного суду та прийняв рішення на користь позивачки.

Отже, одних лише показань свідків для притягнення закладу громадського харчування до відповідальності за порушення тиші в нічний час недостатньо.

Нагадаємо, що, відповідно до частини п’ятої статті 24 Закону № 4004-ХІІ, вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:

1. здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
2. здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
3. попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
4. надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
5. попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
6. проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
7. роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
8. відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;
9. проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням з уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про неналежне повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.