Медична реформа: спинити неможливо продовжити

30 листопада 2016 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформи охорони здоров'я. 19 жовтня 2017-го — 240 депутатів підтримали медичну реформу.

За благими намірами розвитку і реформування медицини криється чимало проблем. Величезним недоліком медичної реформи є недофінасування. У законах обсяг коштів має сягати 5% ВВП, однак зараз цей показник навіть не дотягує до 4%.

У 2019 році на одного пацієнта з державного бюджету виділяли 450 грн. Зрозуміло, що цих коштів недостатньо.

Яка ситуація зараз

Скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. При цьому особа може одразу піти до потрібного фахівця, але за умови, що сплатить за це кошти.

Унаслідок медреформи надання послуг здійснюється на страховій основі. Фінансує медичні послуги з коштів державного бюджету спеціальний орган – Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Джерелом фінансування є податки, які сплачують громадяни.

За задумкою авторів реформи, надання послуг фінансуватиметься не лише у державних, а й у приватних клініках. Реформатори переконані, що це сприятиме підвищенню якості послуг і конкуруванню клінік за клієнтів. При цьому, якщо людина потребує невідкладної допомоги, то отримає її безкоштовно.

«Медреформа Супрун» – це гарний піар-хід, який не має нічого спільного із реальною реформою медицини. За ним насправді ховається закриття медзакладів, адже коштів на їхнє утримання у держави не вистачає. І про це я попереджав ще коли приймали закон про державні фінансові гарантії», – говорить член комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерій Дубіль.

За його словами, з 1 квітня жоден пацієнт, жодна місцева рада не зможуть доплачувати за послуги, які входять до пакету фінансових гарантій, адже це передбачає медична реформа.

За оцінками фахівців, у минулому році 70% фінансування медицини припадало на внески пацієнтів і лише 30% – на державний бюджет.

Саме тому спірним лишається, чи зможе у повній мірі запрацювати реформа, зважаючи на тотальний дефіцит бюджету, неможливість утримувати медичні заклади, при цьому збільшуючи і виплачуючи зарплату лікарям. 

На думку Валерія Дубіля, перший етап медреформи спрацював за рахунок перерозподілу коштів із вузьких спеціалістів на «сімейних лікарів».

«Так, перший етап «медреформи» ще більш-менш спрацював. Але потрібно розуміти, за рахунок чого. «Реформатори» тоді вирішили на «сімейних лікарів» перекинути більше коштів, забравши від вузькоспеціалізованої допомоги, екстреної медицини тощо. Необхідних для нормального функціонування системи грошей більше ніхто не залучав, от і брали вони там, де могли.

А от другий етап, коли реформа пошириться на решту рівнів, у тому числі на наші лікарні, на наших вузьких спеціалістів – немає за чий рахунок проводити. Вдумайтесь: фінансування мережі спеціалізованих медичних закладів (районних та міських лікарень тощо) збільшили лише на 6%, і це не покриває навіть інфляцію та зростання витрат на підняття мінімальної заробітної плати! Хоча інші види фінансування зросли (фінансування за програмою медичних гарантій на 2020 рік – на 14,3% більше медичної субвенції у 2019 році. Бюджет «Доступних ліків» збільшено на 100%, первинної медичної допомоги – на 25%). Що залишається робити? Залишити 212 опорних лікарень, а решту – пустити на самовиживання. Але вони не виживуть», – зазначив він.

Наука і реформа

Важливою є проблема неурегульованості діяльності наукових установ. Зокрема під загрозою опинилася діяльність Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (НМАПО).

 За словами представників НМАПО, впровадження в Україні нових принципів фінансування підвищення кваліфікації лікарів призвело до того, що з 1 квітня, коли стартує новий виток медичної реформи, академія не отримає заплановані кошти та не зможе утримувати 369 штатних посад, серед яких 189 науково-педагогічних працівників, лікарів-практиків.

Ймовірно, через брак фінансування буде ліквідовано близько 25 кафедр, серед яких: хірургії серця і магістральних судин; діабетології; гастроентерології, дієтології та ендоскопії; хоспісної медицини та паліативної допомоги; дитячої кардіології та кардіохірургії тощо.

«Реформа вторинної медичної допомоги, яка почне діяти з 1 квітня 2020 року, несе глобальні ризики для здійснення освітньої і медичної діяльності закладами вищої медичної освіти через відсутність коштів на оренду та механізму реєстрації лікарів-освітян на платформі HELSI. Це означає, що 646 науково-педагогічних працівників, у тому числі професорів, втратять можливість проводити лікування пацієнтів у закладах охорони здоров’я, а в перспективі кількох років — і саму лікарську спеціальність; 30 тисяч лікарів перестануть отримувати практичні навички на клінічних базах; а 300 тисяч пацієнтів — лікуватися у високопрофесійних лікарів», — підкреслила проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи, професор Раїса Моїсеєнко.

НМАПО є великим медичним центром, куди їдуть навчатися чимало іноземців. Представники академії попереджають: якщо механізм не буде змінено, коли академія має платити за оренду приміщень при лікарнях, то це поставить під удар діючі контракти і навчання. При цьому вони наголосили, що рівень медичної освіти в Україні не поступається закордонним аналогам.

Науковці вказують, що суспільство не готове до продовження американської версії реформи, яку започаткувала ще колишня влада.

Політика і медична реформа

Чиновники переконують, що реформування продовжиться. Лікарні з новим етапом медичної реформи, який стартує 1 квітня, нікуди не дінуться. Про це, відповідаючи на запитання «Судово-юридичної газети», зазначила т. в. о. голови НСЗУ Оксана Мовчан.

«Фінансування на систему охорони здоров’я під реформу у цьому році збільшено на 20% у порівнянні з минулим роком. Мережа лікарень і лікарі, ОДА готові до впровадження реформи. Тут є виклик комунікаційний: нам усім треба утриматись від залякувань, від паніки, розповсюдження неправдивої інформації, що буде з 1 квітня. Лікарні нікуди не дінуться, там залишаться наші лікарі, а Національна служба здоров’я оплатить кожен вид допомоги, який необхідний пацієнту», — розповіла вона і повідомила, що фінансування пріоритетних видів допомоги збільшено на 70% (сюди відносяться інсульти, інфаркти, пологи, надання допомоги дітям, які народилися передчасно, виявлення ранніх онкологічних захворювань).

Зі свого боку директор департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко закликала не піддаватися на маніпуляції і відзначила, що деякі політичні сили використовують тему медичної реформи як спекуляцію перед місцевими виборами, які відбудуться через 7 місяців.

Ситуація із лікарями

Незрозумілою і невизначеною є ситуація з лікарями, особливо швидкої допомоги.

«Реформа швидкої допомоги назріла, вона йде у правильному руслі. Єдиний негатив, що у нас досі немає інформації, як нам діяти в окремих випадках. У нас є Закон України «Про екстрену медичну допомогу», є постанови Кабінету Міністрів України, які все регламентують. Немає чітких роз’яснень, як функціонувати швидкій допомозі за умов, коли на неї звалили всю роботу, оскільки є постанова 1911 КМУ, де розписані всі виклики, на які повинна їхати «швидка», і куди мають передаватися не екстрені. І там написано, що якщо протягом години нікому не передано, то має виїхати «швидка». Водночас національна служба здоров’я оплачуватиме нам виїзд на виклики, розраховані лише на екстрені випадки. Місцева влада вирішує: нащо нам оплачувати роботу лікарів, виїзди «швидкої», якщо це можна покласти на екстрені виклики», – відзначив в коментарі «Судово-юридичній газеті» лікар Київського обласного центру медичної допомоги та медицини катастроф Володимир Гонтар, коментуючи питання стосовно реформи швидкої допомоги та другого етапу медреформи.

За словами Гонтара, чиновники надають лише рекомендації, як діяти, які ні до чого не зобов’язують.

«Загалом реформа потрібна, бо так, як зараз, продовжуватися не може. Поняття швидкої допомоги вже немає, є екстрена і не екстрена допомога... Стара система була вже нежиттєздатною: «швидка» підпорядковувалася лікарні і використовувалася як господарська служба. Автомобіль міг виїхати на виклик, а потім повезти картоплю. Зараз вивели в окрему службу, бо це служба постійної готовності: ми повинні працювати цілодобово. Вирішили зробити централізовану систему. Про це провели закон, провели нормативні документи. Але не визначили, як це все фінансувати», – зітхає лікар.

Він підкреслив величезний брак кадрів: з 19 інтернів, які були на станції швидкої допомоги, до роботи приступили лише чотири. Із них даний час працює лише один.

Намагання скасувати реформу

Групи народних депутатів регулярно вносять законопроекти, аби скасувати медичну реформу. Зокрема нещодавно депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Наталія Королевська зареєструвала законопроект №3130 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». У пояснювальній записці депутат вказувала, що за час впровадження реформи Україна у рейтингах країн світу значно опустилася, а якість медицини впала. Однак Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування відхилив даний законопроект. При цьому виникла справжня перепалка між прихильниками і противниками даного законопроекту. Останніх уособлювали депутати, які у свій час працювали в команді колишнього міністра охорони здоров’я.

Проміжні висновки

Очевидно, що спинити реформу неможливо, на старий спосіб фінансування банально не вистачить коштів. При цьому і продовжувати її в такому ж дусі без необхідного обсягу фінансування нерозумно. Зрештою Україна банально може отримати розвалену систему охорони здоров’я, а лікарі і медичні працівники поповнять армію заробітчан за кордоном.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.