ВС висловився щодо принципу безпосередності дослідження доказів на стадії апеляційного розгляду

Принцип безпосередності дослідження доказів на стадії апеляційного розгляду хоча і не є абсолютним, як у суді першої інстанції, але в ситуації, коли перед апеляційним судом ставиться питання про скасування виправдувального і постановлення обвинувального вироку, цей принцип висуває більш суворі вимоги, ніж у разі скасування чи зміни обвинувального вироку, оскільки в такому випадку висновок про винуватість чи невинуватість особи робить безпосередньо апеляційний суд, який  у зв’язку із цим має забезпечити всі гарантії права на справедливий судовий розгляд.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 310/879/16-к.

Обставини справи

За вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області особу засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки з випробуванням на 2 роки.

Апеляційний суд Запорізької області апеляцію прокурора задовольнив частково, апеляцію засудженого задовольнив. Вирок суду першої інстанції скасований, справу направлено Бердянському міжрайонному прокурору для додаткового розслідування.

За вироком суду першої інстанції  особу визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно з цим вироком, органом досудового розслідування особа обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у тому, що вона, керуючи технічно справним автомобілем, здійснювала рух по проїжджій  частині та під час водіння випередила велосипедиста (особа_3), і, проявивши необережність, яка виразилась у злочинній недбалості, змінила напрямок руху праворуч, не виконав вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, не переконалася у безпеці своїх дій, внаслідок чого сталося зіткнення велосипеда «Україна» під керуванням особи_3 із задньою частиною автомобіля, після якого велосипедист впав на проїжджу частину і отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких настала його смерть.

Запорізький апеляційний суд ухвалою апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області відносно виправданого - без змін.

Висновок Верховного Суду

За матеріалами кримінального провадження виправдувальний вирок суду першої інстанції був оскаржений в апеляційному порядку прокурором. Зокрема прокурор указував на наявність доказів, які не отримали належної правової оцінки, що потягло за собою неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Крім того заявляв клопотання про повторне дослідження судом апеляційної інстанції рядку доказів в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, посилаючись при цьому на істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства, ненадання судом оцінки всім доказам та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

ВС наголосив, що ненадання оцінки вказаним доводам, які могли бути підставою для повторного дослідження доказів, потягнуло за собою необґрунтовану належним чином відмову в задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України ряду доказів у кримінальному провадженні.

Принцип безпосередності дослідження доказів на стадії апеляційного розгляду хоча і не є абсолютним, як у суді першої інстанції, але в ситуації, коли перед апеляційним судом ставиться питання про скасування виправдувального і постановлення обвинувального вироку, цей принцип висуває більш суворі вимоги, ніж у разі скасування чи зміни обвинувального вироку, оскільки в такому випадку висновок про винуватість чи невинуватість особи робить безпосередньо апеляційний суд, який  у зв’язку із цим має забезпечити всі гарантії права на справедливий судовий розгляд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, що надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

В апеляційній скарзі прокурора також порушувалось питання про ненадання судом першої інстанції оцінки висновку судової автотехнічної експертизи. Доводи апеляційної скарги в цій частині із посиланням на ухвалу апеляційного суду від 2 квітня 2012 року визнані такими, що не заслуговують на увагу, оскільки наявність висновків цієї експертизи є недостатньою для постановлення обвинувального висновку.

Наведене є власною оцінкою цього доказу апеляційним судом, оскільки у вироку суду першої інстанції такий аналіз або будь-який інший аналіз цьому доказу не надавався. Однак в порушення вимог ст. 404 КПК України обставини, встановлені під час кримінального провадження в цій частині повторно не досліджувались. Більш того, клопотання прокурора про повторне дослідження рядку доказів, зокрема висновку експертизи було відхилено судом апеляційної інстанції. При цьому апеляційний суд, надавши оцінку вказаному доказу та зробивши висновки, яких не містив вирок суду першої інстанції, безпосередньо його не дослідив.

Враховуючи викладене, ВС зазначив, що процедуру апеляційного перегляду було здійснено формально без додержання приписів ст. 2 КПК України. Таким чином, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною обґрунтованою і вмотивованою, її зміст не відповідає положенням статей 370, 419 КПК України.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, коли виключається кримінальна відповідальність водія за порушення правил безпеки дорожнього руху.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.