Верховний Суд висловився щодо відшкодування моральної шкоди

13:10, 14 августа 2020
Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодовувати у повному обсязі, оскільки немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю.
Верховний Суд висловився щодо відшкодування моральної шкоди
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодовувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної школи не є (і не може бити) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 817/48/18.

Обставини справи

Позивач у касаційній скарзі стверджує про доведеність завдання їй відповідачами матеріальної та моральної шкоди внаслідок подання Гощанським районним центром зайнятості Рівненської області державному виконавцю недостовірних відомостей про виконання рішення суду, прийняттям державним виконавцем неправомірних рішень, сплатою позивачем судового збору за подання скарг в інших судових справах.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зауважили, що загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження – емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52).

Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб’єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому статтею 1173 Цивільного кодексу України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується – обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) (п. 57).

Також ВС підкреслив, що у постанові від 15.08.2019 у справі № 823/782/16 Верховний Суд зробив висновок, що відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчиненню суб'єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на інтереси людини.

Водночас моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодовувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної школи не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд враховує, що у межах даної справи не було встановлено протиправності дій, рішень чи бездіяльності відповідачів. Обставини, на які покликається позивач, є загальними абстрактними твердженнями, а не конкретними фактами, що мають відношення до справи.

Стверджуючи про завдання відповідачами матеріальної шкоди, позивач також вказує на неодноразове оскарження нею рішень, дій та бездіяльності відповідачів, у зв'язку із чим виникала необхідність сплати судового збору та прибуття до судів, на що витрачалося чимало коштів.

Проте колегія суддів наголошує, що судовий збір, як і витрати, пов’язані із прибуттям до суду, входять до складу судових витрат, відшкодування (розподіл, повернення) яких здійснюється в порядку процесуального законодавства, а не шляхом подання позову про їх стягнення у якості матеріальної шкоди.

Отже, ВС підтримав висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено факту завдання моральних страждань та душевних переживань, наявність втрат немайнового та майнового характеру, що настали у зв'язку з неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідачів.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВС висловився щодо відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Сегодня день рождения празднуют
  • Тетяна Кудрявцева
    Тетяна Кудрявцева
    суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
  • Володимир Погребняк
    Володимир Погребняк
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді
  • Наталія Богацька
    Наталія Богацька
    голова Південно-західного апеляційного господарського суду