Парламентський контроль за приватизацією державного майна буде здійснюватися Комітетом ВРУ: прийнято закон

Сьогодні, 2 вересня, Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (щодо парламентського контролю за приватизацією державного майна)».

Зазначається, що метою Закону у частині внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є підвищення ефективності процесів приватизації державного та комунального майна, шляхом забезпечення якісної та своєчасної організації роботи Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Також даний закон у частині внесення змін до пункту 7² Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» спрямований на забезпечення правової визначеності, ясності і недвозначності норм права та забезпечить їх однакове застосування.

Основні положення закону

Документом пропонується доповнити Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» 9 статтею. Зокрема, зазначається, що Парламентський контроль за приватизацією державного майна здійснюється Комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого віднесені питання приватизації державного і комунального майна.

Комітет в межах своєї компетенції здійснює контрольну функцію з таких основних напрямів шляхом прийняття відповідних рішень, підготовку висновків та надання рекомендацій щодо:

1. здійснення державної політики у сфері приватизації;
2. здійснення приватизації та аналізу її наслідків;
3. додержання законодавства України про приватизацію;    
4. діяльності  Фонду  державного  майна України;
5. створення  державними  органами умов для проведення приватизації;
6. додержання встановленого порядку приватизації об'єктів державної власності;
7. виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна;
8. перерахування коштів, що надійшли від приватизації об'єктів державної власності та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації таких об’єктів до Державного бюджету України;
9. підготовки і попереднього розгляду питання про призначення та звільнення з посади Верховною Радою України Голови Фонду державного майна України;
10. інші повноваження, визначені законами.

Також встановлюється, що Комітет відповідно до покладених  на  нього завдань має право:

1. вносити на розгляд Верховної Ради України, виходячи з  практичного застосування законодавчих актів з питань приватизації, пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства;
2. заслуховувати звіт про роботу Фонду державного майна України та хід приватизації;
3. брати участь в обговоренні проекту  бюджету щодо планових надходжень від приватизації та видатків на утримання апарату Фонду державного майна України;
4. заслуховувати посадових осіб Кабінету  Міністрів  України,
5. міністерств та відомств з питань приватизації;
6. знайомитись з документами, матеріалами і одержувати іншу необхідну  інформацію  з питань приватизації від державних органів та організацій;
7. залучати до своєї роботи фахівців міністерств, відомств, інших державних та громадських організацій, наукових установ;
8. виявляти питання, які  потребують  першочергових  і  невідкладних  рішень в процесі приватизації;
9. залучати до роботи контрольно-ревізійні органи.

Окрім цього пропонується викласти у новій редакції пункт 7² Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідно до якого тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), аукціони з продажу об'єктів великої приватизації не проводяться.

Слід зазначити, що розглянувши законопроект, Головне наукове-експертне управління висловило щодо його змісту такі зауваження.

Зауваження ГНЕУ

1. Насамперед варто зазначити, що Головне управління не вбачає необхідності у детальному визначенні у ч. 2 нової ст. 9 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» (далі – Закон) форм, у яких Комітет Верховної Ради України, до предмету відання якого віднесені питання приватизації державного та комунального майна (Комітет), здійснює контрольну функцію у вказаній сфері та його повноважень щодо такого контролю. Це пояснюється, зокрема, тим, що застосування такого підходу з урахуванням необхідності забезпечення системності законодавства вимагає визначення форм парламентського контролю та відповідних повноважень комітетів Верховної Ради України у всіх «галузевих» законодавчих актах (у сфері відання Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку – це такі закони України як: «Про управління об’єктами державної власності», «Про публічні закупівлі», «Про захист прав споживачів» та багато інших, що навряд чи може бути визнано доцільним.

2. У ч. 3 нової ст. 9 Закону передбачено заслуховування Комітетом звіту Фонду державного майна України про його роботу та хід приватизації. Проте слід звернути увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України щороку подає звіт про роботу Фонду державного майна України та хід приватизації державного майна Верховній Раді України.

3. Щодо внесення до п. 7² розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону змін, якими припинення приватизації (продажу) об’єктів великої приватизації на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) замінюються на припинення проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації, слід зауважити, що вирішення вказаного питання не відноситься до предмету проекту, яким згідно з його назвою визначений парламентський контроль за приватизацією державного майна.

Необхідність цього у п. 1 пояснювальної записки до проекту обґрунтовується тим, що «процес приватизації передбачає здійснення низки підготовчих, організаційних заходів та заходів, які передують проведенню безпосереднього продажу об’єктів великої приватизації на аукціонах». У зв’язку з цим зазначимо, що частина вказаних заходів має  фінансуватися з Державного бюджету України. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 25 Закону за рахунок коштів Державного бюджету України для проведення заходів, пов’язаних з приватизацією, здійснюються, зокрема, такі видатки, як оплата послуг, що надаються: особами та організаціями, залученими до робіт з проведення обов’язкового екологічного аудиту, аудиту, експертизи технічного стану, охорони та збереження об’єктів власності в особі органів приватизації до їх подальшого продажу, надання юридичних послуг тощо. Звертаємо увагу на те, що видатки Фонду державного майна України на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна, були скорочені Законом України «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-ІХ. У зв’язку з цим, п. 5 пояснювальної записки до проекту, згідно з яким «прийняття цього Закону не потребує додаткових витрат із Державного бюджету» навряд чи відповідає дійсності.  З огляду на це звертаємо увагу на необхідність дотримання вимог ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ст. 27 Бюджетного кодексу України щодо подання суб’єктами права законодавчої ініціативи у разі внесення ними законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або його витрат) фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів  України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

4. Проект вимагає техніко-юридичного доопрацювання. Зокрема, звертаємо увагу на те, що у разі доповнення закону новою статтею, її нумерація не повинна повторювати нумерацію статті, яка була виключена з нього, для того, щоб уникнути плутанини при застосуванні відповідних положень на практиці.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Рада прийняла закон щодо передачі корпоративних прав в управління.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.