Як Велика Палата Верховного Суду застосувала рішення ЄСПЛ про люстрацію

08:05, 24 сентября 2020
ВП ВС скасувала рішення КАС ВС щодо звільнення чиновника-заявника до ЄСПЛ за люстраційним законом, однак направила справу на новий розгляд.
Як Велика Палата Верховного Суду застосувала рішення ЄСПЛ про люстрацію
rbk.ua

Як відомо, Рішенням від 17 жовтня 2019 року ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (заява № 58812/15 та інші; яке набуло статусу остаточного 24 лютого 2020 року) констатував порушення Україною статті 8 Конвенції щодо певних осіб через застосування до них норм закону про очищення влади. 

Один з п’яти екс-чиновників, які фігурували у цьому рішенні ЄСПЛ, звернувся до Верховного Суду з заявою про перегляд судових рішень за виключними обставинами.

9 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду винесла постанову стосовно застосування закону про очищення влади (справа № 809/1649/15). 

Так, у квітні 2015 року колишній начальник ДПІ у місті Яремчому ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів, ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, Державної податкової інспекції у місті Яремчі про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення коштів.

На обґрунтування позовних вимог покликався на те, що наказом Міндоходів від 25 березня 2015 року його звільнено з посади на підставі п. 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю та Закону від 16 вересня 2014 року №1682-VII «Про очищення влади» у зв`язку з неподанням заяви про проведення перевірки, передбаченої вказаним законом, та декларації про майно, доходи і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.

Чиновник вважав звільнення незаконним, позаяк перебував у відпустці та на лікарняному, що унеможливило вчасне подання заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом про очищення влади, а звільнення його у період тимчасової непрацездатності суперечить нормам КЗпП України.

Постановою Івано-Франківського ОАС від 12 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського ААС від 29 вересня 2015 року та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у позові, суди виходили з того, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Положення Закону про очищення влади не містять жодних застережень з приводу можливості продовження терміну на подання заяви про проведення перевірки в рамках вказаного Закону у зв`язку з перебуванням особи на лікарняному.

Перебування на лікарняному особи, яка підлягає звільненню, жодним чином не може бути підставою для продовження терміну перебування його на службі, позаяк нормами частини третьої статті 4 Закону про очищення влади визначено, що звільнення працівника повинно бути вирішено не пізніше як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.

30 березня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява екс-чиновника про перегляд за виключними обставинами вказаних рішень судів, у тому числі постанови КАС ВС від 24 січня 2018 року на підставі пункту 3 частини п`ятої ст. 361 КАСУ у зв`язку з установленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

Позиція ВП ВС

ВП ВС вирішила, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Рішенням від 17 жовтня 2019 року ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (заява № 58812/15 та інші; яке набуло статусу остаточного 24 лютого 2020 року) констатував порушення Україною статті 8 Конвенції щодо вказаного чиновника , а також зобов`язав сплатити 5 000 (п`ять тисяч) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись на відшкодування моральної шкоди, та 300 (триста) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявникам, як компенсацію судових та інших витрат.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» щодо колишнього начальника ДПІ у місті Яремчому констатував, що останнього звільнили та застосували до нього обмежувальні заходи, передбачені Законом «Про очищення влади», через подання ним заяви про незастосування до нього Закону «Про очищення влади» із чотириденним запізненням.

Далі Суд розмірковує і висновує, що незрозуміло, чи були б до заявника у будь-якому випадку застосовані заходи Закону «Про очищення влади», якби він подав свою заяву упродовж встановленого строку. Здається, що так, оскільки він обіймав свою посаду у податковій службі у 2010-2014 роках <…>. Зауваження Уряду свідчать, що Уряд вважав його посадовою особою, пов`язаною з урядом Президента В. Януковича, та що у зв`язку із цим Закон «Про очищення влади» був застосовним до нього. Іншими словами, навіть якби він подав заяву упродовж установленого строку, результат для нього, ймовірно, був би таким самим.

Якщо передбачені Законом «Про очищення влади» заходи були застосовані до заявника лише через подання заяви з чотириденним запізненням, навіть якщо в іншому випадку ці заходи до нього не були б застосовні, Суд не може зрозуміти, як такі серйозні заходи могли вважатися пропорційними тривіальному характеру проступку заявника. Ні національні суди, ні Уряд жодним чином цього не пояснили. Особливість ситуації заявника полягала у тому, що на момент закінчення строку для подання заяви він хворів. Жодних аргументів, що затримка та подання ним заяви наступного дня після виписки з лікарні спричинили які-небудь проблеми у контексті загальної перевірки, наведено не було.

Суть відповідної заяви полягала у тому, що посадова особа повідомляла, застосовувалися до неї обмежувальні заходи, передбачені Законом «Про очищення влади», чи ні. Проте у цій справі ніколи не робилося припущення про існування невідомих фактів у кар`єрі, які могли би бути виявлені в його заяві. Безперечно, єдиною можливою підставою для застосування Закону «Про очищення влади» було те, що у 2010-2014 роках він працював у податковій службі, і про це було добре відомо його роботодавцю, якому була подана заява, самій податковій службі. У цьому розумінні у цій справі обов`язок подати заяву відрізнявся від ситуацій, коли такий обов`язок мав на меті викриття певних потенційно прихованих фактів, таких як таємна співпраця зі службами безпеки колишніх тоталітарних режимів (як було, наприклад, з польською люстраційною системою, дослідженою у багатьох рішеннях, у тому числі у згаданих рішеннях у справах «Матиєк проти Польщі» (Matyjek v. Poland), «Бобек проти Польщі» (Bobek v. Poland) та «Лубоч проти Польщі» (Luboch v. Poland)).

Суд не може зрозуміти, як застосування такого серйозного обмежувального заходу через незначну затримку у поданні такої технічної заяви могло вважатися «необхідним у демократичному суспільстві».

Коротко кажучи, не було доведено, що втручання щодо екс-чиновника було необхідним у демократичному суспільстві.

Отже, було порушено статтю 8 Конвенції.

Як зазначає ВП ВС, «з контексту рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України», де встановлено порушення статі 8 Конвенції, з урахуванням мети та завдань щодо дотримання високих стандартів захисту прав людини випливає, що найбільш ефективним способом захисту цих прав буде здійснення повторного судового контролю з урахуванням самого рішення (справа «Полях та інші проти України»)».

Із встановлених ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» порушень статі 8 Конвенції з урахуванням мети та завдань щодо дотримання високих стандартів захисту прав людини з контексту рішення випливає, що найбільш ефективним способом захисту цих прав буде здійснення повторного судового контролю з урахуванням самого рішення (справа «Полях та інші проти України»).

Наведена обставина в розумінні підпункту «b» підпункту «іі» пункту ІІ Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам № R(2000)2 від 19 січня 2000 року «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» є передумовою для повторного розгляду справи як найбільш ефективного, якщо й не єдиного засобу для відновлення попереднього правового становища, яке сторона мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum).

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Констатовані Судом порушення конвенційних вимог в контексті цієї справи можна усунути шляхом скасування рішення судів всіх інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції для ухвалення судового рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України з урахуванням висновків, викладених у рішенні ЄСПЛ (справа «Полях та інші проти України»).

«У зв`язку із цим вимоги заявника про скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі за його позовом до Державної податкової служби України (правонаступника Міністерства доходів і зборів України), Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (правонаступника Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, Державної податкової інспекції у місті Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області) підлягають задоволенню в частині прохання про скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, але не можуть бути задоволені в частині ухвалення нового - позитивного для нього судового рішення», - зазначили у ВП ВС.

Отже, ВП постановила заяву екс-чиновника про перегляд за виключними обставинами задовольнити частково, рішення судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Панченко
    Наталья Панченко
    судья Киевского окружного административного суда
  • Ирина Пучкова
    Ирина Пучкова
    судья Киевского районного суда Одессы
  • Ирина Шикеря
    Ирина Шикеря
    судья Первомайского районного суда Николаевской области
загрузка...