Підходи до реформування Вищої ради правосуддя обговорить оновлена Комісія з питань правової реформи

Як відомо, у Меморандумі з МВФ стосовно надання Україні програми кредитування Stand-By у сумі 5 млрд. доларів США кількома траншами та у Кредитній угоді з Європейським Союзом стосовно надання макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 млрд євро йдеться про необхідність перевірки на доброчесність діючих членів Вищої ради правосуддя, а також майбутніх кандидатів до ВРП.

Так, від України очікують внесення змін до законодавства і створення Комісії з питань етики з міжнародною участю, яка здійснить одноразову оцінку доброчесності та етичності членів Вищої ради правосуддя і рекомендує звільнити їх органам обрання (призначення) «у випадках виявлення невідповідності членів ВСП стандартам». Також ця Комісія з питань етики з міжнародною участю повинна створити перелік попередньо відібраних кандидатів до Вищої ради правосуддя, з якого органи обрання (призначення) членів ВСП висуватимуть свої кандидатури.

При цьому у Меморандумі з МВФ маркерною точкою виконання цього пункту є кінець жовтня 2020 року.

Однак Вища рада правосуддя стоїть на тій позиції, що роль міжнародних експертів може бути лише консультативно-дорадча, і вони не можуть впливати на кадрові питання ВРП.

Нещодавно ВРП затвердила негативний висновок на законопроект, надісланий на розгляд Раді міністром юстиції Денисом Малюською.

«З приводу участі у складі Комісії осіб, визначених міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, ВРП зазначає, що це положення порушує основоположні конституційні принципи державотворення, зокрема суверенітет, право народу України на його реалізацію, неподільність державної влади. Адже міжнародні організації як суб’єкти делегування трьох кандидатур до складу Комісії не є представниками народу України, а тому не є носіями державної влади в Україні. 

Конституція України не передбачає можливості обмеження державного суверенітету чи зміни способу реалізації громадянами народовладдя шляхом делегування владних повноважень іноземним організаціям та громадянам. Міжнародні партнери можуть мати виключно дорадчу функцію у формуванні державних органів», – наголошено у Консультативному висновку Вищої ради правосуддя.

На тому, що до питання реформування конституційного органу, яким є Вища рада правосуддя, треба ставитися дуже обережно наголосив під час ІІ Одеського Судового Форуму «Судова влада: синергія заради ефективності» і голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін.

Як зазначив він, вже найближчим часом має з’явитися указ Президента Володимира Зеленського стосовно кардинальних змін у складі Комісії з питань правової реформи, створеної в 2019 році Главою держави.

Нагадаємо, що спочатку, влітку 2019 року, робочу групу з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя цієї Комісії очолив ректор Національної школи суддів Микола Оніщук. Потім його змінив на цій ролі заступник глави Офісу Президента Андрій Смирнов.

Попередній склад робочої групи з питань реформування судоустрою напрацював Концепцію реформи, однак досі невідомо, як її сприйняли в Офісі Президента, куди її мали відправити в грудні 2019 року.

Фактично, діяльність у 2020 році профільна робоча група Комісії публічно не здійснювала.

Отже, як зауважив Андрій Костін, вже після того, як новий склад Комісії буде затверджено, вона буде займатися, у тому числі, виробленням підходів до компромісних рішень стосовно змін, які можуть торкнутися і Вищої ради правосуддя.

Зазначимо, що в ході ІІ Одеського Судового Форуму модератор сесії, суддя Одеського окружного адміністративного суду Елла Катаєва задала Андрію Костіну запитання, процитувавши його інтерв’ю Право ТВ. В ньому він припустив, що можливо, однією з причин, чому Україні пропонуються інструменти, яких немає в країнах ЄС, Ради Європи є те, що органи суддівського врядування та самоврядування, на відчуття авторів таких пропозицій, мабуть, не зовсім ефективно виконують своїй функції.

«Як представнику гілки влади, що відповідає за якість закону – які шляхи з вдосконалення потрібно здійснити, щоб ця композиція все ж таки була законодавчо завершеною і запрацювала? І, я думаю, це питання від всіх суддів: коли все ж таки закінчиться нескінченний реформаторський процес над судовою системою?» - запитала Елла Катаєва.

Андрій Костін у відповідь відмітив наступне.

«Коли все закінчиться? Процес розвитку судової системи в нашій країні відрізняється від багатьох країн дуже високим рівнем свободи дискусії в суспільстві взагалі і дискусії не тільки професійної, але й щодо найрізноманітніших питань.

Факт полягає в тому, що ця дискусія має характер професійно-наскрізної. Тобто, ми маємо не лише дискусію всередині професійної спільноти, але є й багато представників громадського суспільства, міжнародні партнери, міжнародні організації, які беруть участь в цій дискусії.

Ця ситуація дійсно відрізняється від багатьох країн ЄС, куди ми намагаємося рухатись. Немає такої ситуації і в країнах Ради Європи – щоб дискусія навколо композиції органів суддівського врядування та самоврядування виходила на такий широкий міжнародний простір, і мала наслідком якісь політичні та економічні відносини між Україною та міжнародними партнерами.

Але ця ситуація сталася не сьогодні, і навіть не рік тому. Це відбулося багато років тому, і до неї вже звикли і представники громадського суспільства, і міжнародні партнери.

Я спілкуюсь як з міжнародними організаціями, так з міжнародними політиками, громадянським суспільством і професійною спільнотою.

І я розумію, що не зовсім всі учасники такого діалогу усвідомлюють дійсні цілі один одного. Тому, повертаючись до суті, якщо в системі правосуддя, органів суддівського врядування і самоврядування є проблеми, то перший етап полягає у тому, щоб ці проблеми ідентифікувати. Ми чуємо багато критики, не завжди така критика є обґрунтованою. Але критика є.

Для того, щоб ми зрозуміли, чи потребує така критика якогось законодавчого врегулювання чи ні, треба ідентифікувати проблеми.

Ідентифікувати не лише таку проблему, яка є дуже медійною – наприклад, про доброчесність якоїсь інституції – ми таке чуємо час від часу, але ви знаєте, що якщо говорити про доброчесність, то це стосується більше людини, ніж якоїсь інституції. І про це також можна говорити, але не стосовно інституції, а стосовно конкретної людини або поведінки конкретної людини. Тому що деякі питання у нас «демонізуються». І мені б цього не хотілося. Мені б хотілося, щоб ми ідентифікували проблему, а після цього вже підібрали рішення проблем, які будуть відповідати Конституції, стандартам Ради Європи, будуть підтримані Венеційською комісією, будуть підтримані Верховною Радою. Останнє також є під питанням, тому що у Верховній Раді представлені різні думки і різні позиції: від тих, хто говорить, що тільки наявність широкого міжнародного впливу врятує систему правосуддя до протилежної думки, що жодного міжнародного елементу взагалі не має бути. І кожна з цих думок має підтримку як у професійній спільноті, так і в українському суспільстві.

Між тим, є і більш компромісні ідеї.

Тобто, для того, щоб ми не вирішували, як імплементувати рішення, яке запропоноване українській судовій системі навіть з найкращих побажань, я думаю, краще йти від проблеми і від пошуків її вирішення.

Є пропозиції, які можуть цю ситуацію владнати.

В принципі, пропозиція, яка міститься в законопроекті стосовно відновлення роботи ВККС і є такою компромісною. Тобто, це пропозиція міжнародним партнерам стати партнерами у формуванні нової ВККС. Але стати партнерами повноправними. І все ж таки формувати той орган, який не є конституційним, а який виконує хоча дуже важливу, але все ж таки технічну функцію (ВККС).

Проте, якщо мова йде про Вищу раду правосуддя, яка є органом конституційним і формується за квотним принципом, то там мають бути дещо інші підходи. І ці пропозиції також виробляються. Вони будуть, в тому числі, обговорюватися на рівні Комісії з питань правової реформи», - зазначив Андрій Костін.

Таким чином, питання реалізації зобов’язань України перед МВФ та ЄС буде обговорюватися вже після підписання В. Зеленським указу про затвердження нового складу Комісії та відповідної робочої групи з питань судоустрою.

Нагадаємо, що раніше в інтерв’ю Право ТВ Андрій Костін розповів, що питання ради міжнародних експертів може викликати дуже складну дискусію в українському парламенті, і дуже багато представників різних фракцій можуть не підтримати таку модель.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.